Незабутній Новий рік
На годиннику була одинадцята. Ольга розслаблено сиділа в кріслі навпроти телевізора та уважно намагалася його дивитися. Скажу чесно, це їй вдавалося дуже погано. На столі перед нею стояла відкрита пляшка шампанського та різні страви, які Ольга готувала з такою любов’ю. Стіл було накрито на двох, хоча вона прекрасно знала, що сьогодні він не прийде, але, […]
Повертайся живим
Лютий 2017 р. Я в великому залі міського ДК. Випадково. Поруч мама. На сцені усміхнена, яскрава та сонячна Світлана Тарабарова. Взагалі я слухаю іншу музику, але… В залі повно військових, цей концерт для них. Хлопці й дівчата у формі, не набагато старші за мене. Підспівують, посміхаються, декілька найсміливіших танцюють біля сцени. Такі юні та дорослі […]
Снайпер 2. Зеленые человечки
Посвящается памяти Юры Малькова, позывной «Оптовик», и всем, кто отдал жизнь за вашу и нашу Свободу… Часть 1. Обед Обед на войне – это святое. Сержант 2-го взвода, Сережа Кох, позывной «Шмулик» хорошо знал свое дело. Котелок с тушеной капустой, колбасками и мелко нарезанной картошечкой со специями, издавал такой аромат, что его чуяли даже танкисты […]
Там, где громко падают листья
43 ОМПБ посвящается Сегодня, во время работы на даче, присел отдохнуть под дерево. Орех, неизвестно кем и когда посаженный. С запада надвигались дождевые тучи, начал моросить мелкий дождик. Несмотря на это, природа радовала своими красками. Поднявшийся перед дождем ветерок срывал с ореха листья, и они, кружась, с легким шелестом падали на землю. В общем, минорная […]
Область отражений
– Я совсем забыл, какое жаркое тут солнце…, – подумал Силаныч, откинув защитный козырёк. – Так отож, – прокомментировал, сидящий за рулём, Витя. – Це тобі не під кондиціонерами в охфісах сидіть, сюди люди сонячні ванни приймати приїздять, а ти… – А воздух, воздух какой чувствуете? – вмешался, сидящий за Витей, здоровяк Андрей. Для подтверждения […]
Богом даний
Зупинись. Подивися у вічі мені. Пам’ятай. І не треба тужити! Я – солдат… Я загинув в борні та вогні, щоби ти міг Людиною Вільною жити. Чи можу я дозволити собі малесеньку хронічку про своє? Тим більше, що про інших можу писати і поезії, а про своє – тільки «голий реалізм», або «чисту публіцистику»? Пробач мені, […]
Майские размышления
Мой дед, Отец моей матери, прожил весьма необычную жизнь. Родился в год начала первой мировой войны, умер, когда пылала первая чеченская война. В 19 лет его и несколько таких же молодых парней из села вызвали в райцентр, вручили комсомольские билеты и тут же отправили на хлебозаготовки, а в 20 лет ему, чтобы не умереть с […]
Німець (випадкові зустрічі)
Святий вечір. 6 січня 2015 року. Вже зійшла перша зірка, хоча її не було видно. Легка хуртовина. Мороз за п’ятнадцять градусів. Сніг вище колін. Наші військові кухарі пригостили нас святковою кутею. Чергова зміна заступила на пости. Було оголошено чергове перемир’я. На нашій ділянці фронту було тихо, лише інколи було чути перестрілку у сусідів зліва за […]
Казочка
Ми з Рагнаричем були вікінгами. В сенсі, клуб у нас був «Вікінг». Рагнарич – ярл, а я – стірманн (стерновий по нашому). Ще був у нас свій ґоді – «хранитель закона і магії» – Вільх‘яльм Скороход. Ну і ще час від часу приєднувались друзяки-любителі помандрувать світ за очі, пожити в наметі, поблукать в «дурацькому», порубатись, […]
Вперше позаздрив Азову
Рання весна 2015. Так звана операція по зачистці Сопіного. Нудна фігня. Зачищати нема від кого. Бої йдуть у Широкіному кілометрів за п‘ять на схід. А тут тиша і спокій. Нам дісталася турбаза на західній околиці. Лазимо, варимо воду, шукаємо колаборантів, яких нема. Дуже нецікава рутина, до якої ми ще й не звичні. Коли це в […]