Как я работал в КГБ

В конце ноября 1990 года, отслужив срочную службу и честно выполнив свой гражданский долг перед советской Родиной в рядах вооруженных сил, я вернулся домой. За два года страна изменилась до неузнаваемости. Нет, конечно, служба в армии – это не полёт… Continue Reading

Герої вмирають

Герої вмирають – на небо йдуть тихо, Після бою важкого в шпиталі знов лихо. Герої вмирають від поранень ващезних, Знов кулі забрали відчайдушно-кремезних. Герої вмирають – за рідну країну І ворога також кладуть в домовину. Герої в небесні ідуть легіони,… Continue Reading

Гармати б’ють оскаженіло

Гармати б’ють оскаженіло, Усе змітая на своїм шляху, Полює снайпер знахабніло, Але не можуть взяти висоту. Її боронять мужньо хлопці, Під зливами смертельного свинцю, Пліч-о-пліч ЗСУ і добровольці, Не підвели у жодному бою. Тримають стійко оборону, Герої справжні з різних… Continue Reading

Про Катюшу

Хочу розповісти про свою подругу, яку звати Катюша, я її так називаю. Ми з нею познайомилися випадково. Здалеку на мене дивилась дівчина з великими очима, вони усміхались якоюсь радістю, викликаючи та випромінюючи її з середини. Дівчина на мене глянула й… Continue Reading

Пробач, що я тебе не уберіг

Пробач, що я тебе не уберіг, Що я не встиг прикрить тоді собою, Ти смерть в бою не рівному зустрів, Із хижою, ворожою ордою. Пробач, що я тебе не уберіг, Безвусого і юного хлопчину, Прорватися до тебе не устиг, Тепер… Continue Reading

Проводжала мати сина на війну

Проводжала мати сина на війну, Хрестик дідовий на шию одягла, «Україну – боронити я іду!» Поцілувала й ніжно обняла. Перехрестила, прапор подала, Обіцянку взяла, що вернеться, Ночами виглядала, не спала, Та не знала, що не так складеться. Відчувало серце, що… Continue Reading

Ми Вас ніколи не забудемо, милі, чарівні!

Присвячено загиблим хлопцям АТО Милі хлопці чорнобриві Де Ви зараз є? У тій сирій могилі – лежите. Хто дав право умирати Вам тепер? Вам було лише лиш 20, а тепер? Боже? Боже милосердний? Ти нам допоможи? Хочеться, щоб хлопці милі… Continue Reading

Пост-травматичний ріст у турбулентні часи

Я Пелюстка Марина, 30 років, особа з особливими потребами та з інвалідністю 2 групи по зору, маю проблеми з зором, зі слухом та опорно-руховим апаратом. За фахом я біолог та психолог. Працюю психологом. До початку пандемії, я пережила багато довготривалих… Continue Reading

Герої не вмирають

Серце стискається Біль над усе Стримати його не можливо Кат проклятий убив талант, який так любив – Україну Він був для нас солдат, артист талант яким світ гордився А ворог все зробив – убив талант, що так розквітнув Василь був… Continue Reading

Як ми поцупили човен

Як не кажи, а дитинство у кожної людини, просто казкове. Одні люди стидаються розповісти про себе щось таке, що з ними траплялося в дитинстві, а інші навпаки… Але час минає і людина мудрішає, і розумнішає. Все, те, що вона уткнула… Continue Reading