Пройшли зеленку, увійшли в село…
Пройшли зеленку, увійшли в село, Йдемо з осторогою по ньому, Стікає піт з-під каски на чоло І усе тіло відчуває втому. Прийшли у центр всюди не душі, Але присутність ворога відчутна, Застиг заклякло палець на курці І вороння кричало дуже гучно. Раптово постріл – пада побратим, По колу ми зайняли оборону, Забили кулемети із хатин, […]
Мої думки…
Мої думки про щось на світі Мої думки мов вітер той Мої думки летять кудись вже Куди летять не знають і самі… Мої думки це сонце в небі Мої думки десь там, де далечінь Вони дають ті сили, щоб боротись Ті сили, щоб боротися мов “лев” Я інколи десь подумки літаю Я інколи дивлюсь на […]
Осінній вечір. Плаче небо
Осінній вечір. Плаче небо. Вантажаться в машини вояки, Ніхто не думає про себе, У путь благословляють всіх батьки. Рушають мовчки хлопці в сектор, Туди де пекло кожен Божий день, Дає команди вправно «Лектор», На храмах дзвони гучно дзень-дзелень. Хтось посміхається родині, Стрибаючи в машину на ходу, Хтось поцілунок шле дівчині, Чекай кохана на весні прийду!.. […]
Літо швидко промайнуло
Літо швидко промайнуло Мов та мить кудись гайнула Листя стало так жовтіти І чогось завжди хотіти…. Ми напевно зажурились І самі собі вдивились Що так літечка ждемо А воно кудись пішло Лише спогади лишились І тепло кудись поділось Ось така природа-мати Нас хотіла здивувати Але ми вже звикли дуже Що на дворі осінь є І […]
Безпілотник ворожий у небі
Безпілотник ворожий у небі, Кулемет у зеленку гарчить, Не дзвонив, не писав я до тебе, Ось пишу: «Як синочок наш, спить?». Не хвилюйся все добре і тихо, Всі живі й здорові у нас, Хоча поруч з нами є лихо, Та командує вправно «КАНЗАС». Я сиджу в бліндажі у буржуйки, Каву п’ю і на фото дивлюсь, […]
Миттєво в голові кружлять думки
Миттєво в голові кружлять думки про щось, проте, про се… Миттєво все і так здається як сон у руку наче йде… Дивлюсь на небо — воно синє, А дощ так ллє як із відра… В повітрі пахне вітром, сіном І дуже гарно так… Сумує лише серце, та сльози на очах… Коли ж нарешті все минеться? […]
Про тебе я не знала
Про тебе навіть не знала я, що ти існуєш у Світі Хто ти такий? Яка сім’я? і де тебе подіти? Де взявся ти? Звідки прийшов? Прийшов, прийшов навіщо? Ти все покрив таким теплом, що наче сонце квітне! Хто ти — не знаю — я сама? Де ти вже є? Я навіть й не гадаю.. Де […]
“Я козацького роду”
Як тяжко на світі карабкатись мені… Як тяжко коли немає допомоги.. Але здаватися ніколи! Ні за що! Не буду я! Бо я козацького роду! Багато в житті є заборон! Життя не буває яскраве Але здаватися — це повний — жах! Йти треба вперед не оглядаючись! Треба по житті йти гуртом Допомагати інколи тим словом Але […]
Сльози Яги. Покровитель добровольців
Долю не треба боятися як біду. За долею треба йти як за зорею. Колись давно бог-творець наших предків Род, набувши людської подоби, зійшов у Яву на землях, які ми називаємо зараз Українським Поліссям. Там він зустрів суджену − гордовиту русявку Ягайлу. Однак, жива людина може потрапити у Вирій, тільки пройшовши самостійно стежками Потойбіччя. Дівчина мала […]
Уходили в ніч батальйони
Уходили в ніч батальйони, Уходили хлопці на фронт, В пітьмі розтавали колони, На Сході палав горизонт. Уходили мовчки Герої, Без зайвих овацій і слів, Попереду були двобої, І сотні прильотів від мін. Їм рідні дивилися в спини, Молилися мовчки за них, Не всі повернуться живими, З гарячих Донбаських доріг. Уходили хлопці відважні, Країну свою боронить, […]