Сон
Не пам’ятаю, як ми опинилися в тому лісі. Пересувалися без жодного звуку, тільки стукіт трьох сердець, надзвичайно гучно і швидко. Обстріл почався несподівано, кулі пролітали густо, в усіх напрямах, наче хотіли створити для нас ковдру. Страшно? – ні, тільки солоний присмак у роті… Перед очима постала картина з минулого: невеличка сільська школа, дев’ятий клас, перше вересня… […]
Сховайте всі дзеркала
Бажаю Вам гарного дня! Дозвольте мені представитися. Мене звати Olien White. Моє справжнє ім’я Ольга. Я дочка Бєлого Олександра Івановича. Він був командиром екіпажу Іл-76 777, що 14 червня 2014 був збитий під Луганськом. Після його загибелі йому присвоїли звання «Полковник Повітряних Сил Збройних Сил України», а я отримала звання «Дочка Загиблого». На цьому я […]
В поле грады в нас стреляют
В поле грады в нас стреляют, минометы накрывают, на дорогах мины-смерть. Страха нет, идёт война, нам забыта тишина. Встал и пуля сразу в лоб, будет всем другим урок. К земле сразу привыкайте, в полный рост вы не вставайте, лучше пухом на траве, чем лежать в сырой земле. Может день и проживёшь, будет шанс врага убьешь, […]
Меня влекло неизведанное
В детстве я рос непослушным и не сдержанным мальчуганом, каждый день искал и, конечно же, находил приключения на свою буйную голову. Не было ни одной стройки или опасного места, где я не побывал. Родители, дед, бабка, соседи, каждый день искали меня и находили то полностью грязного, то мокрого с ног до головы, а то и […]
Недавно видывал слона
Недавно видывал слона Художником он был Себе подобных рисовать он очень полюбил Брал хоботом своим кисть в краску окунет И не спеша на холст он контур нанесет Рукоплескания вокруг и от людей почет, Картины мигом продают, ликует весь народ А сможет слон нарисовать Когда-нибудь людей, Ответ на этот вопрос Прост, если уж начал рисовать, то […]
А там весна! А там тепло!
* * * А там весна! А там тепло! До неба горнуться дерева. Людині небагато треба – відчути Сонце і Добро. Аби назустріч сміх дітей, дружини посмішка наївна, батьків обійми й Україна, мов серце, берегла тебе. Щоб друг – надійність і плече, бабуся – пиріжки та душу, дід – мудрість Роду, медовушку, Світ – звуків-запахів […]
Весна мого дитинства
Весна мого дитинства Запахло все навкруг весною, Любистком, м’ятою – зелом. Мені так хочеться з тобою Пройтися весняним селом. Бузок тут загляда у вікна, Береза нахиля гілля, Бринить листочками тополя ніжна І річка гомонить мала… – Як у раю, – шепоче тихо мама, – Така краса, що хочеться злетіть – Над луками, полями та лісами, […]
П’ять віршів
1. За Україну, за народ! Усе змінилось в одну мить… Ті, з ким доводилось дружить, За спиною сховали ніж! І не ховаючись… хутчіш, Завдали підлого удару! І не соромлячись, помалу, Йдуть на цю землю убивать! Щоб Неньку Україну взять Й наш край присвоїти собі… Та лютий ворог: «Біс тобі!» За Україну, за народ, Повстане кожний […]
Вона жива
Вона жива (про природу) Відкривши очі дивним ранком, Не збудеш ти її окрас. Вона не штучне есперанто! Вона живе навколо нас! Вона світа яскравим сонцем, Прошаючи крізь хмар буття. Вона нам стане охоронцем, Як схоче серце каяття. Ім’я її просте – Природа, І не потрібно зайвих фраз. Краси в ній сила і свобода – І […]
Богом даний
Зупинись. Подивися у вічі мені. Пам’ятай. І не треба тужити! Я – солдат… Я загинув в борні та вогні, щоби ти міг Людиною Вільною жити. Чи можу я дозволити собі малесеньку хронічку про своє? Тим більше, що про інших можу писати і поезії, а про своє – тільки «голий реалізм», або «чисту публіцистику»? Пробач мені, […]