Квіти – це залишки Раю на Землі

Світлана Володимирівна Коломієць — мешканка міста Новодружеська, що на Луганщині. Вона – талановита й працьовита майстриня, а ще, як на мене, дуже героїчна жінка. Пані Світлана довгий час працювала на шахті, але нещодавно життя змусило її пройти важке випробування, після якого… читати далі

Допомога під час карантину

Пандемія — це не привід для паніки! Ми повинні об’єднувати зусилля і допомагати один одному боротися з цією страшною хворобою! ТМ «Fly», яка є складовою компанії «Eurotech group», у період карантину перепрофілювала свою діяльність. Вони пошили медичні маски для мешканців нашого… читати далі

Повертайся живим

Лютий 2017 р. Я в великому залі міського ДК. Випадково. Поруч мама. На сцені усміхнена, яскрава та сонячна Світлана Тарабарова. Взагалі я слухаю іншу музику, але... В залі повно військових, цей концерт для них. Хлопці й дівчата у формі, не… читати далі

А там весна! А там тепло!

*  *  * А там весна! А там тепло! До неба горнуться дерева. Людині небагато треба – відчути Сонце і Добро. Аби назустріч сміх дітей, дружини посмішка наївна, батьків обійми й Україна, мов серце, берегла тебе. Щоб друг – надійність… читати далі

Люди, не будьте байдужими!

Свій вірш я присвячую усім, хто допомагає боротися з пандемією, хто переживає складні часи, але вірить в краще і має непереборне бажання творити, щоб змінити Cвіт. Люди, не будьте байдужими! І занадто самовпевненими теж. Хтось проявляє мужність, А хтось зводить… читати далі

Весна мого дитинства

Весна мого дитинства Запахло все навкруг весною, Любистком, м’ятою – зелом. Мені так хочеться з тобою Пройтися весняним селом. Бузок тут загляда у вікна, Береза нахиля гілля, Бринить листочками тополя ніжна І річка гомонить мала… — Як у раю, — шепоче… читати далі

Я повертаюсь

Я повертаюсь до рідного дому, Ось бачу стежку до болю знайому, Луки пронизує блакитна стрічка, Це ж наша рідна глибокая річка. Тут чекає мене мати й тато, Та друзів дитинства у мене багато. Мене зустрічають пісні крилаті, Тут на порозі… читати далі

Моє місто / Мой город

Моє місто Тихо сяють зíрки далекó,Темрява спускається усюди.Знову нічь, переді мною вікно,І дивитись знову в нього буду.І виблискують мого міста вогні,І вікна дивляться пожовклими очами.Господи, ти місто бережи,Жителів з відкритими серцями.І мерехтять зірки в тишí,Зоряні в нас ночі на Донбасі… читати далі

Никогда/Ніколи

Никогда... …Еду в поезде, вагон...Лес донецкий за окном...И восточная равнина,И зелёные поля...І це теж, моя країна -Вся донецкая земля! Через Днепр, мосты дорога,К морю тёплому – восток...Лишь в душе стучит тревога:„Лишь бы поезд ехать мог...” К морю синему приеду,Хлебом чаек покормлю,Белому расскажу свету… читати далі

С этим COVID карантином

С этим COVID карантином Каждый день проходит мимо! Силы уже на исходе, Маски на всё тело в моде! Транспорт ходит без людей, В школах пусто без детей, До костей мы моем руки, Воем из окОн от скуки. В телевизоре уроки,… читати далі