Благословенний та проклятий. Хто я?

Розділ І «Прелюдія» Тієї ночі я прокинувся з відчуттям тривоги. Відкривши очі зрозумів, що вже за північ. Місячне світло проникало в кімнату через відчинені балконні двері та вікно поруч з ними. Дивно, що в теплу літню ніч з вулиці не… читати далі

Старий і горе

З циклу «Сіра зона» Старий давно подолав восьмий десяток, літа вже гнули в каблук, але на вигляд був ще досить міцним, з широкими кистями рук, які були вкриті синіми шрамами, що залишились від шматків вугілля. Він дійсно майже до самої… читати далі

Серед ночі

З циклу «Сіра зона» Серед ночі вулицею, як раз попід вікнами Клавдії, йшли танки. Йшли довгою колоною, розбудивши своїм скреготінням і гулом все містечко. Клавдія й без того погано спала, а тепер і зовсім лежала, як на голках. Лежала, слухала,… читати далі

Шипшина

З циклу «Сіра зона» Іван Федосенко тепер уже й не пригадує – коли вперше почав збирати шипшину. Здається, ще змолоду, такою ж тихою, сонячною і ласкавою осінню, коли у вихідні гуляв з песиком сусідніми полями та перелісками. Лісами ці байрачні… читати далі

Плед

З циклу «Сіра зона» Плед був широкий, м’якенький, пухкий, а головне – дуже теплий. Восени чоловік Михайлівни полюбляв сидіти під цим ласкавим покриттям на балконі й читати книжку. Інколи грілась під пледом і сама Михайлівна, відчуваючи в тілі приємне тепло… читати далі

За пенсією

З циклу «Сіра зона» Війна; у місті змінилась влада, і літнім людям перестали видавати пенсію. Мишко Захарук, якого свого часу знала вся шахта, за давньою звичкою, кинувся до міськвиконкому. Хто-хто, а він закони знає: ніхто не має права лишати людину… читати далі

Дядя Ваня

Встреча в метро   Солдата с войны никогда не встречали. Бывало, желали плохого вослед. Проклятья в лицо беспощадно кричали, А, чтобы встречали, так этого нет… И вот он добрался в свой пасмурный Киев. Шеврон «Це Не Ми», горка, грязный рюкзак…… читати далі

Вогник надії (новела)

Він сидіть під ворітьми будинку, попри холод. Сидить, наче вартовий, хоча не розуміє, чому двері будинку ніхто не відчиняє. Перехожі, які рідко тут з’являються, співчутливо дивляться на нього, а він, і собі, кожного проводжає очікувальним поглядом. Уже кілька днів не… читати далі

Людмиле Калининой

В гостях у побратимов Людмиле Калининой Кладбище новое, сонное, зимнее… Женщина-воин пришла к побратимам… Возле Ореста, виною казнимая, Думает долго о необратимом. Курит, молчит, а в душе заколоченной Много вопросов и мало ответов. А на дорожках – следы-многоточия, Ветры полны… читати далі

Карантинное

Карантинное   Не закрыть войну на карантин И нельзя навек законсервировать. Из окопов некуда идти, Надо победить врага и вирус. Не закрыть весну на карантин, Птицы солнечное утро празднуют. Позабыты серость, снег и стынь, И обиды-необиды разные. Душу не закрыть… читати далі