Плед
З циклу «Сіра зона» Плед був широкий, м’якенький, пухкий, а головне – дуже теплий. Восени чоловік Михайлівни полюбляв сидіти під цим ласкавим покриттям на балконі й читати книжку. Інколи грілась під пледом і сама Михайлівна, відчуваючи в тілі приємне тепло і з задоволенням дихаючи запахом в`ялого кленового листя. І так приємно, так спокійно та умиротворено […]
За пенсією
З циклу «Сіра зона» Війна; у місті змінилась влада, і літнім людям перестали видавати пенсію. Мишко Захарук, якого свого часу знала вся шахта, за давньою звичкою, кинувся до міськвиконкому. Хто-хто, а він закони знає: ніхто не має права лишати людину важко заробленої і чесно призначеної пенсії! Так що підіймайте свої дупи, конторські щури, шукайте гроші! […]
Дядя Ваня
Встреча в метро Солдата с войны никогда не встречали. Бывало, желали плохого вослед. Проклятья в лицо беспощадно кричали, А, чтобы встречали, так этого нет… И вот он добрался в свой пасмурный Киев. Шеврон «Це Не Ми», горка, грязный рюкзак… В метро едут люди, они все другие, А он, как с соседней планеты, чудак. Небритый, […]
Вогник надії (новела)
Він сидіть під ворітьми будинку, попри холод. Сидить, наче вартовий, хоча не розуміє, чому двері будинку ніхто не відчиняє. Перехожі, які рідко тут з’являються, співчутливо дивляться на нього, а він, і собі, кожного проводжає очікувальним поглядом. Уже кілька днів не мав навіть крихітки в роті. Підбігав до дверей, ставав на задні лапи, гавкав, скавучав – […]
Людмиле Калининой
В гостях у побратимов Людмиле Калининой Кладбище новое, сонное, зимнее… Женщина-воин пришла к побратимам… Возле Ореста, виною казнимая, Думает долго о необратимом. Курит, молчит, а в душе заколоченной Много вопросов и мало ответов. А на дорожках – следы-многоточия, Ветры полны сине-жёлтого цвета. Дальше идёт, лица ищет знакомые, Падает пепел у ног сигаретный. Здесь тишина, словно […]
Карантинное
Карантинное Не закрыть войну на карантин И нельзя навек законсервировать. Из окопов некуда идти, Надо победить врага и вирус. Не закрыть весну на карантин, Птицы солнечное утро празднуют. Позабыты серость, снег и стынь, И обиды-необиды разные. Душу не закрыть на карантин. Этот мир всегда люблю безбашенно Без каких-то видимых причин… Знать, душа на позитив […]
Карантин як екзамен
#Карантин_як_екзамен З початком карантину майже всі змушені були змінювати спосіб праці, а хтось і зовсім був змушений піти на “канікули”. Так і я була у роздумах як надалі зустрічатися з клієнтами та підбирати косметику і парфуми. Вже в очах бачила як закінчуються гроші, як приходить думка “треба шукати іншу роботу“. В котрий раз відкриваю свій […]
Пам’ятаю як я вперше чистила картоплю молоду у бабусі
Пам’ятаю як я вперше чистила картоплю молоду у бабусі. Чистила як завжди та не розуміла її збентеження коли я сказала – Бабусю, куди викидати лушпиння? – Звідки воно у тебе взялося? Від здивування вона аж випустила штангу з водою на помідори. Я завжди готувала щось з родичами. Спочатку оладки, пізніше запіканки. А після школи вибрала […]
Казковий карантин
Після осмислення мети карантину я згадую яскраві його події. Після “Карантин!”, “Пауза!”, “Пандемія!” усім довелося перебудовували свій графік дня та життя. Таке відчуття, що хтось захотів нас повернути додому, до себе. До себе справжніх. Без поспішання та без обов’язків. Ти стільки пишеш у щоденник, що він вже червоний від твого темпу. Зупинилось усе. З’явився час […]
Комок вины
Волонтёрка из Павлограда Валентине Климовне посвящается Она – давно пенсионерка. Активность с каждым днём растёт. Плетёт костюмы без примерки Бойцам АТО. И так живёт. И маскировочные сетки Плетёт. С молитвой оберег Кладёт в посылку: «Пусть же, детки, В «кикиморах» вас прячет снег». И […]