П’ять віршів
1. За Україну, за народ! Усе змінилось в одну мить… Ті, з ким доводилось дружить, За спиною сховали ніж! І не ховаючись… хутчіш, Завдали підлого удару! І не соромлячись, помалу, Йдуть на цю землю убивать! Щоб Неньку Україну взять Й наш край присвоїти собі… Та лютий ворог: «Біс тобі!» За Україну, за народ, Повстане кожний […]
Область отражений
– Я совсем забыл, какое жаркое тут солнце…, – подумал Силаныч, откинув защитный козырёк. – Так отож, – прокомментировал, сидящий за рулём, Витя. – Це тобі не під кондиціонерами в охфісах сидіть, сюди люди сонячні ванни приймати приїздять, а ти… – А воздух, воздух какой чувствуете? – вмешался, сидящий за Витей, здоровяк Андрей. Для подтверждения […]
С этим COVID карантином
С этим COVID карантином Каждый день проходит мимо! Силы уже на исходе, Маски на всё тело в моде! Транспорт ходит без людей, В школах пусто без детей, До костей мы моем руки, Воем из окОн от скуки. В телевизоре уроки, Кухни, словно, пищеблоки! Все запасы давно съели! Фильмы все пересмотрели! Уж в салон пора бы […]
Вона жива
Вона жива (про природу) Відкривши очі дивним ранком, Не збудеш ти її окрас. Вона не штучне есперанто! Вона живе навколо нас! Вона світа яскравим сонцем, Прошаючи крізь хмар буття. Вона нам стане охоронцем, Як схоче серце каяття. Ім’я її просте – Природа, І не потрібно зайвих фраз. Краси в ній сила і свобода – І […]
Богом даний
Зупинись. Подивися у вічі мені. Пам’ятай. І не треба тужити! Я – солдат… Я загинув в борні та вогні, щоби ти міг Людиною Вільною жити. Чи можу я дозволити собі малесеньку хронічку про своє? Тим більше, що про інших можу писати і поезії, а про своє – тільки «голий реалізм», або «чисту публіцистику»? Пробач мені, […]
Майские размышления
Мой дед, Отец моей матери, прожил весьма необычную жизнь. Родился в год начала первой мировой войны, умер, когда пылала первая чеченская война. В 19 лет его и несколько таких же молодых парней из села вызвали в райцентр, вручили комсомольские билеты и тут же отправили на хлебозаготовки, а в 20 лет ему, чтобы не умереть с […]
Ангел демона любил
Ангел демона любил Ангел демона любил демон рожки складывал. И казалось, был как все святой путь указывал. Он грешить не уставал ангел отвернется. Демон сразу за свое весело сменится. Там обманет, здесь предаст, ангел не узнает. Все любимая для нас весело лукавит. Вот у них родился сын Демон назвали. Был он Господом любим, Адом […]
Хлопці чорнобриві
Час іде до волі швидко Дощ стукає у вікно А на серці стає тепліше Бо згадуєм хлопців чорнобривих За вікном… Їх зовсім не видно й не чути Вони десь далеко від нас Але, що кохання в серці нашім Зігріває їх що мить, що, час Де вони? Вони дуже далеко Але серце їх тьохкотить Наче той […]
Німець (випадкові зустрічі)
Святий вечір. 6 січня 2015 року. Вже зійшла перша зірка, хоча її не було видно. Легка хуртовина. Мороз за п’ятнадцять градусів. Сніг вище колін. Наші військові кухарі пригостили нас святковою кутею. Чергова зміна заступила на пости. Було оголошено чергове перемир’я. На нашій ділянці фронту було тихо, лише інколи було чути перестрілку у сусідів зліва за […]
Казочка
Ми з Рагнаричем були вікінгами. В сенсі, клуб у нас був «Вікінг». Рагнарич – ярл, а я – стірманн (стерновий по нашому). Ще був у нас свій ґоді – «хранитель закона і магії» – Вільх‘яльм Скороход. Ну і ще час від часу приєднувались друзяки-любителі помандрувать світ за очі, пожити в наметі, поблукать в «дурацькому», порубатись, […]