Хлопці чорнобриві

Час іде до волі швидко

Дощ стукає у вікно

А на серці стає тепліше

Бо згадуєм хлопців чорнобривих

За вікном...

Їх зовсім не видно й не чути

Вони десь далеко від нас

Але, що кохання в серці нашім

Зігріває їх що мить, що, час

Де вони?

Вони дуже далеко

Але серце їх тьохкотить

Наче той дзвоник у полі

Та все дзвінко кричить

Милі хлопці чорнобриві

Захищають рідний край

Вони життя своє чарівне

Віддають, що день, за нас.

Наших хлопців чорнобривих

Ми чекаємо з війни!

Ви приходьте, сильні та здорові

Ми будем раді вам завжди!

Ірина Дрозд

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *