Область отражений
– Я совсем забыл, какое жаркое тут солнце…, – подумал Силаныч, откинув защитный козырёк. – Так отож, – прокомментировал, сидящий за рулём, Витя. – Це тобі не під кондиціонерами в охфісах сидіть, сюди люди сонячні ванни приймати приїздять, а ти… – А воздух, воздух какой чувствуете? – вмешался, сидящий за Витей, здоровяк Андрей. Для подтверждения […]
Майские размышления
Мой дед, Отец моей матери, прожил весьма необычную жизнь. Родился в год начала первой мировой войны, умер, когда пылала первая чеченская война. В 19 лет его и несколько таких же молодых парней из села вызвали в райцентр, вручили комсомольские билеты и тут же отправили на хлебозаготовки, а в 20 лет ему, чтобы не умереть с […]
Хлопці чорнобриві
Час іде до волі швидко Дощ стукає у вікно А на серці стає тепліше Бо згадуєм хлопців чорнобривих За вікном… Їх зовсім не видно й не чути Вони десь далеко від нас Але, що кохання в серці нашім Зігріває їх що мить, що, час Де вони? Вони дуже далеко Але серце їх тьохкотить Наче той […]
Німець (випадкові зустрічі)
Святий вечір. 6 січня 2015 року. Вже зійшла перша зірка, хоча її не було видно. Легка хуртовина. Мороз за п’ятнадцять градусів. Сніг вище колін. Наші військові кухарі пригостили нас святковою кутею. Чергова зміна заступила на пости. Було оголошено чергове перемир’я. На нашій ділянці фронту було тихо, лише інколи було чути перестрілку у сусідів зліва за […]
Казочка
Ми з Рагнаричем були вікінгами. В сенсі, клуб у нас був «Вікінг». Рагнарич – ярл, а я – стірманн (стерновий по нашому). Ще був у нас свій ґоді – «хранитель закона і магії» – Вільх‘яльм Скороход. Ну і ще час від часу приєднувались друзяки-любителі помандрувать світ за очі, пожити в наметі, поблукать в «дурацькому», порубатись, […]
Вперше позаздрив Азову
Рання весна 2015. Так звана операція по зачистці Сопіного. Нудна фігня. Зачищати нема від кого. Бої йдуть у Широкіному кілометрів за п‘ять на схід. А тут тиша і спокій. Нам дісталася турбаза на західній околиці. Лазимо, варимо воду, шукаємо колаборантів, яких нема. Дуже нецікава рутина, до якої ми ще й не звичні. Коли це в […]
Повчальна історія
Влітку 2015 року в районі Невельського сталася цікава і повчальна така історія. Чим цікава? Не повірите (бо я теж, спочатку не повірив): московітська десантура – імбецили! Отже, так. Десь у середині липня почали виходити до позицій наших сусідів праворуч сепарські ДРГ. Шкоди, наче не робили: розглядалися, вивідували, шукали дірки в обороні. Коротше, готували, видно, якусь […]
Баллады
І: Попрошу тишины, ведь сегодня Урожайный праздник пришел. Танец в ночи танцевали листья, Истории слушал лесной народ. Сказка звучит под грибом и во мхе, В иле болотном, в упавшем листке. Подслушав рыб немой разговор, С историей новой войду я в свой дом. Я танцую для дождей и бурь, Призывая холод, метель. Приходите, снега! Запорошите лес. […]
Квіти війни
Сад стояв залитий яскравим ранковим сонцем, яке переливалося в дрібних краплинах роси, неначе у дзеркалі. В повітрі пахло свіжістю та ранковою прохолодою. Горобчики жваво цвірінькали свої веселі історії, а десь за садом чувся неквапливий лісовий гомін… Біла чепурна хатина, засаджена з усіх боків мальвами, стояла на окраїні невеликого села. Маленький город впирався у лісові хащі, […]
Життя – тобі…
Для кохання у нас часу мало, Для мовчання – у нас віки. Василь Симоненко «…Ну квіточко, навіщо так плакати, не треба побиватися. Поглянь, яка краса за вікном, бачиш, як кружляють у повітрі тендітні сніжинки? Лишень просто задивись… А згадуєш, коли ми вперше з тобою познайомились? Нумо, згадай, тоді ще такий дощ ішов, що на переповнених […]