Загиблий герой
Короткий бій, загиблі побратими, Іде атака знову на блок-пост, Рубають землю стодвадцяті міни, Довкола все нагадує хаос. Тримають міцно хлопці оборону І адекватну відповідь дають, Не солодко російському ОМОНу, Двобої нашим хлопцям програють. З-за терикону вдарили гармати І полювання снайпер розпочав, Ніхто назад не буде відступати, В пітьму прицільно кулемет гарчав… 17.05.20 Ілля Манченко – […]
Как-то так…
Есть от нас недалеко рыночек. Называется «Сокол». Но местные его называют по-своему «на девятке», потому что находится он как раз на конечной остановке 9 маршрута трамвая. Так вот там расположен мясной магазинчик, очень любимый местными за недорогое, но качественное мясо. Я тоже не была исключением. Поэтому, когда мне нужна была мясная продукция, я приходила сюда. […]
Страшная поездка
…Машина мчалась по проселочной дороге очень быстро, насколько возможно было ехать на стареньком “москвиче”, да еще и с маленьким ребенком. Вокруг было тихо – это водителю не предвещало ничего хорошего. – Папа, останови, – вдруг девочка произнесла первые слова за всю поездку. – Ты же знаешь – останавливаться опасно. Потерпи, мы уже скоро приедем. – […]
Незабутній Новий рік
На годиннику була одинадцята. Ольга розслаблено сиділа в кріслі навпроти телевізора та уважно намагалася його дивитися. Скажу чесно, це їй вдавалося дуже погано. На столі перед нею стояла відкрита пляшка шампанського та різні страви, які Ольга готувала з такою любов’ю. Стіл було накрито на двох, хоча вона прекрасно знала, що сьогодні він не прийде, але, […]
Повертайся живим
Лютий 2017 р. Я в великому залі міського ДК. Випадково. Поруч мама. На сцені усміхнена, яскрава та сонячна Світлана Тарабарова. Взагалі я слухаю іншу музику, але… В залі повно військових, цей концерт для них. Хлопці й дівчата у формі, не набагато старші за мене. Підспівують, посміхаються, декілька найсміливіших танцюють біля сцени. Такі юні та дорослі […]
Геране: п’ять віршів
* * * До школи вранці навесні. Десятий КрАЗ на полігон. Долоню серцю їм услід. Закрили спинами вогонь. Облич не бачу блиском сліз. Військові скрині, піксель, тент. Курсанти їдуть вчитись бить Якмога швидше, влучно, вщент. Дитина поруч, захват, сміх. “Ми переможемо, еге ж? Чого ти плачеш, подивись, Все буде добре, перетрем”. Приймаю руку та ідем. […]
Моє місто / Мой город
Моє місто Тихо сяють зíрки далекó,Темрява спускається усюди.Знову нічь, переді мною вікно,І дивитись знову в нього буду.І виблискують мого міста вогні,І вікна дивляться пожовклими очами.Господи, ти місто бережи,Жителів з відкритими серцями.І мерехтять зірки в тишí,Зоряні в нас ночі на Донбасі …І на моєм малюсінькім вікніВідобрáження зірок у скляній вазі …А я одна в оцій нічній […]
Никогда / Ніколи
Никогда… …Еду в поезде, вагон…Лес донецкий за окном…И восточная равнина,И зелёные поля…І це теж, моя країна –Вся донецкая земля! Через Днепр, мосты дорога,К морю тёплому – восток…Лишь в душе стучит тревога:„Лишь бы поезд ехать мог…” К морю синему приеду,Хлебом чаек покормлю,Белому расскажу свету – Город, мой! Тебя – люблю! А тут осень золотая,Небо – цвета синевыМариуполем шагая,Нет предчувствия беды… К […]
С этим COVID карантином
С этим COVID карантином Каждый день проходит мимо! Силы уже на исходе, Маски на всё тело в моде! Транспорт ходит без людей, В школах пусто без детей, До костей мы моем руки, Воем из окОн от скуки. В телевизоре уроки, Кухни, словно, пищеблоки! Все запасы давно съели! Фильмы все пересмотрели! Уж в салон пора бы […]
Історія з АТО
Анатолій не часто бував на телевізійних передачах, але цього разу треба було сходити, бо хлопці зі спілки дуже просили. Тепла, затишна студія, освітлення і ведучій, схожий на лісоруба, який цілий день чепурився, аби, мабуть, сподобатись іншим лісорубам. Толя всівся у здоровезному кріслі і почав перебирати білі папірці з програмою ефіру. У вічі впало заплановане питання […]