Моє місто

Тихо сяють зíрки далекó,
Темрява спускається усюди.
Знову нічь, переді мною вікно,
І дивитись знову в нього буду.
І виблискують мого міста вогні,
І вікна дивляться пожовклими очами.
Господи, ти місто бережи,
Жителів з відкритими серцями.
І мерехтять зірки в тишí,
Зоряні в нас ночі на Донбасі …
І на моєм малюсінькім вікні
Відобрáження зірок у скляній вазі …
А я одна в оцій нічній красі.
За зíрками, що в небі, доглядаю …
… І в Маріуполя тривожній темрявí
Ніч зоряну до ранку проводжаю

Мой город

Тихо светят звезды далеко,
Темнота спускается повсюду,
Снова ночь, передо мной окно,
И смотреть в него я снова буду.
И сверкают города огни,
Окна смотрят желтыми глазами…
Господи, мой город береги!
Жителей с открытыми сердцами.
И мерцают звезды в тишине,
Сказочные ночи на Донбассе…
И на моем малюсеньком окне
Отображенье звезд в стеклянной вазе…
А я одна во всей ночной красе,
За звездами, что в небе наблюдаю…
… И в Мариуполя тревожной темноте
Ночь звездную к рассвету провожаю…

Аліса Бекетова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *