Крымская боль
Въезжали русские на танках Они въезжали в его часть… Ломались выдержки останки Душа хрипела, и рвалась! Мы уходили… Не стреляли… Ведь мы же видели в прицел, Как братья, БРАТЬЯ наступали Смертей, никто им не хотел. И было горько и прискорбно… Прикладами, сбивали герб. Все по приказу – так удобно Все, так по-братски. Не в ущерб. […]
«Садок вишневий коло хати…»
Я услышала ее презентацию на конференции в Лондоне. Она меня удивила и заинтересовала. В перерыве я отыскала Зое, и мы познакомились. Зое – зеленоглазая шотландка, рослая, крепкая, сдержанная. Разговорить ее было непросто, но мой интерес был неподдельным, и, по всей видимости, ей самой хотелось заполучить искреннего и благодарного слушателя. Зое работает в небольшой НГОшке в […]
Думки під час сонного часу
Дитячий табір, як багато гарних думок випливає, коли чуєш ці слова. Я був там як відпочиваючим так і вожатим. З дитинства я їздив з друзями до узбережжя Азовського моря і мені це завжди подобалося. Нам ніколи не сиділося на місці, ми не спали днями й ночами, танцювали, грали в спортивні ігри, влаштовували бійки й кожен […]
Я простой подросток
Все наверняка помнят свои юношеские годы. Для наших родителей они были совершенно другими, ведь это совершенно иное поколение, которое без остановки твердит, что их время было на порядок лучше. Подростковый возраст считается эмоционально самым трудным и, видимо, не зря, ведь в голове постоянно варится каша, которая будет вариться достаточно долго, и никто не сможет отключить […]
Мій герой
– Мам, я скільки дививсь про нього Він такий! Він такий крутий! Генерал, і напевне строгий Як рівняється чітко стрій! – Мам, він був командир походу Він з бійцями, не їв – не спав, Через труднощі й негоди, Мам, він завжди перемагав! – Мам, а пісня є – про тополі Я від нього слова в […]
Настя із Маріуполя
Літо, липень, 2017 рік. Військовий інститут при Університеті Шевченка. Вступна кампанія – хвилювання, адреналін, метушня. З усіма разом здавала і Настя, зовні звичайна дівчинка з Маріуполя. Підтягнута, сухорлява, зібрана, спортивної статури. Неслухняна кучерява зачіска з темного блискучого волосся, очі чорні, немов два вуглики, лагідні, але з твердим «усвідомлючим» поглядом. Всім своїм зосередженим виглядом демонструвала, що […]
Ти знаєш, чим пахне війна?
Ти знаєш, чим пахне війна? Кров’ю і потом солдатів, Коли мати на сина чека, А він під вогнем автоматів. Ти знаєш, чим пахне війна? Гумою, порохом, димом, Коли вдома лишилась вдова, З маленькою донею й сином. Ти знаєш, чим пахне війна, Там на нулі у окопах? Смертю щоденно дише вона, В донбаських степах і болотах… […]
Сховайте всі дзеркала
Бажаю Вам гарного дня! Дозвольте мені представитися. Мене звати Olien White. Моє справжнє ім’я Ольга. Я дочка Бєлого Олександра Івановича. Він був командиром екіпажу Іл-76 777, що 14 червня 2014 був збитий під Луганськом. Після його загибелі йому присвоїли звання «Полковник Повітряних Сил Збройних Сил України», а я отримала звання «Дочка Загиблого». На цьому я […]
Чи змінився я, чи змінились люди…
Чи змінився я, чи змінились люди, Зграя вороння, і клюють усюди. Куди я попав? Як не з цього краю. Мабуть, іншим став… І оце, лякає … Мене як нема. На душі огидно, Хата, як тюрма. І сім’я не рідна… А вона, ВОНА – і любов, і ласка! Виросла стіна. – Як міняє маски. І нема […]
Дядя Ваня
Встреча в метро Солдата с войны никогда не встречали. Бывало, желали плохого вослед. Проклятья в лицо беспощадно кричали, А, чтобы встречали, так этого нет… И вот он добрался в свой пасмурный Киев. Шеврон «Це Не Ми», горка, грязный рюкзак… В метро едут люди, они все другие, А он, как с соседней планеты, чудак. Небритый, […]