Версія для друку та PDF

Думки під час сонного часу

Дитячий табір, як багато гарних думок випливає, коли чуєш ці слова. Я був там як відпочиваючим так і вожатим. З дитинства я їздив з друзями до узбережжя Азовського моря і мені це завжди подобалося. Нам ніколи не сиділося на місці, ми не спали днями й ночами, танцювали, грали в спортивні ігри, влаштовували бійки й кожен намагався показатися крутішим перед дівчатами. Але коли я став вожатим, усе перегорнулося з ніг на голову.

Говорять, що дитячі усмішки заряджають позитивом та енергією. Не знаю, хто саме це сказав, але мені це ніколи не допомагало. Якщо ти спав 4 години за ніч, а попереду цілий день, сповнений різних подій, то дитячі усмішки це не зовсім те, що ти хотів би бачити. Я так заздрив дітям, бо в них було так багато вільного часу і я був готовий плакати, коли бачив як вони не сплять під час сонних часів. А я повинен був сидіти та слідкувати за досить дорослими хлопцями та дівчатами. Заснути – означало прокинутися з намальованими вусами або в зубній пасті, а кімнати хлопців та дівчат стали б єдиними. На носу 11 клас, тож я замислився над своїм майбутнім. Мене лякали майбутні перспективи, тому щоб убити час, я вирішив записати свої сподівання на папері, звертаючись до самого себе тільки вже дорослого:

«Привіт, друже, ти вже напевно зовсім дорослий, але усе одно красунчик. Сподіваюся, що в тебе вже є здоровенне пузо, бо пішки тобі ходити не треба, адже я впевнений, що ти маєш прикольну тачку з власним водієм. Не хотів би думати, що ти на когось працюєш, бо я знаю, що з тебе вийшов би прекрасний бос. Надіюсь, що ти не маєш шкідливих звичок, бо це помилки молодості, а тобі вже скоро на пенсію. Сподіваюся, що в такому віці ти вже знайшов ту саму, і в тебе вже є малий, який канюче в тебе гроші. Якщо пузо заважає, займайся спортом, це ніколи не буде зайвим. Не знаю, чи однакові у нас з тобою друзі, але якщо ні, я впевнений що навколо тебе нормальні хлопці та дівчата, з якими мені ще доведеться познайомитися. Що б не говорили, навіть не думай стригти свої кучері, такі є тільки в тебе. Напевно пора закінчувати, тож нехай тобі щастить, старий, не падай духом і вір в себе».

Час пролетів досить швидко, діти почали прокидатися, пора було вставати з того клятого стільця, на якому неможливо було ні сидіти, ні заснути(але інколи мені це вдавалося), і працювати далі. Переживання з приводу дорослого життя покинули мою голову, але далеко не останній раз.

Саша Pin

2 Comments

Напишіть відгук