– Мам, я скільки дививсь про нього
Він такий! Він такий крутий!
Генерал, і напевне строгий
Як рівняється чітко стрій!
– Мам, він був командир походу
Він з бійцями, не їв – не спав,
Через труднощі й негоди,
Мам, він завжди перемагав!
– Мам, а пісня є – про тополі
Я від нього слова в ній чув,
І про ворога, і про волю!
І про ще щось – та я забув.
– Мам, а я підійду до нього!
Схаменутись ніхто не встиг,
– Та куди ж ти, заради Бога!
Через натовп – і вже побіг!
Без дорослої тої думки
І так голосно – без прикрас:
– Дядьку! Можна потиснути руку
Хочу бути я схожим на Вас!
Подія трапилась, на відкритті меморіалу загиблим в 25 ОПДБр.
Ксенія Коваль