– Мам, я скільки дививсь про нього 
Він такий! Він такий крутий!
Генерал, і напевне строгий
Як рівняється чітко стрій!

– Мам, він був командир походу
Він з бійцями, не їв – не спав,
Через труднощі й негоди, 
Мам, він завжди перемагав!

– Мам, а пісня є  – про тополі
Я від нього слова в ній чув,
І про ворога, і про волю!
І про ще щось – та я забув.

– Мам, а я підійду до нього!
Схаменутись ніхто не встиг,
– Та куди ж ти, заради Бога!
Через натовп – і вже побіг!

Без дорослої тої думки
І так голосно – без прикрас:
– Дядьку! Можна потиснути руку
Хочу бути я схожим на Вас!

Подія трапилась, на відкритті меморіалу загиблим в 25 ОПДБр.

Ксенія Коваль

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *