А там весна! А там тепло!
* * * А там весна! А там тепло! До неба горнуться дерева. Людині небагато треба – відчути Сонце і Добро. Аби назустріч сміх дітей, дружини посмішка наївна, батьків обійми й Україна, мов серце, берегла тебе. Щоб друг – надійність і плече, бабуся – пиріжки та душу, дід – мудрість Роду, медовушку, Світ – звуків-запахів […]
Весна – красуне!
На вулиці пташки вже цвірінчать В вікно повіяло весною І люди веселішими стають Весна над головою… Кохання буде розквітати Кохання буде так палати Бо на душі у всіх весна Весна – кохання. Весна надворі, вона скрізь Вона у серці вашім Весна, струмочки кличуть вже Весна у хаті. Ми всі чекаємо весни чарівної красуні Весна, ми […]
Люди, не будьте байдужими!
Свій вірш я присвячую усім, хто допомагає боротися з пандемією, хто переживає складні часи, але вірить в краще і має непереборне бажання творити, щоб змінити Cвіт. Люди, не будьте байдужими! І занадто самовпевненими теж. Хтось проявляє мужність, А хтось зводить все нанівець… Так хочеться, щоб чаша терпіння Іще не заповнилась вщерть, Щоб усім вистачало сумління […]
Весна мого дитинства
Весна мого дитинства Запахло все навкруг весною, Любистком, м’ятою – зелом. Мені так хочеться з тобою Пройтися весняним селом. Бузок тут загляда у вікна, Береза нахиля гілля, Бринить листочками тополя ніжна І річка гомонить мала… – Як у раю, – шепоче тихо мама, – Така краса, що хочеться злетіть – Над луками, полями та лісами, […]
Снайпер 2. Зеленые человечки
Посвящается памяти Юры Малькова, позывной «Оптовик», и всем, кто отдал жизнь за вашу и нашу Свободу… Часть 1. Обед Обед на войне – это святое. Сержант 2-го взвода, Сережа Кох, позывной «Шмулик» хорошо знал свое дело. Котелок с тушеной капустой, колбасками и мелко нарезанной картошечкой со специями, издавал такой аромат, что его чуяли даже танкисты […]
Геране: п’ять віршів
* * * До школи вранці навесні. Десятий КрАЗ на полігон. Долоню серцю їм услід. Закрили спинами вогонь. Облич не бачу блиском сліз. Військові скрині, піксель, тент. Курсанти їдуть вчитись бить Якмога швидше, влучно, вщент. Дитина поруч, захват, сміх. “Ми переможемо, еге ж? Чого ти плачеш, подивись, Все буде добре, перетрем”. Приймаю руку та ідем. […]
Я повертаюсь
Я повертаюсь до рідного дому, Ось бачу стежку до болю знайому, Луки пронизує блакитна стрічка, Це ж наша рідна глибокая річка. Тут чекає мене мати й тато, Та друзів дитинства у мене багато. Мене зустрічають пісні крилаті, Тут на порозі рідної хати. Коли вирушаю в далеку дорогу, Беру я з собою рушник убогий. Мене тихо […]
Моє місто / Мой город
Моє місто Тихо сяють зíрки далекó,Темрява спускається усюди.Знову нічь, переді мною вікно,І дивитись знову в нього буду.І виблискують мого міста вогні,І вікна дивляться пожовклими очами.Господи, ти місто бережи,Жителів з відкритими серцями.І мерехтять зірки в тишí,Зоряні в нас ночі на Донбасі …І на моєм малюсінькім вікніВідобрáження зірок у скляній вазі …А я одна в оцій нічній […]
Никогда / Ніколи
Никогда… …Еду в поезде, вагон…Лес донецкий за окном…И восточная равнина,И зелёные поля…І це теж, моя країна –Вся донецкая земля! Через Днепр, мосты дорога,К морю тёплому – восток…Лишь в душе стучит тревога:„Лишь бы поезд ехать мог…” К морю синему приеду,Хлебом чаек покормлю,Белому расскажу свету – Город, мой! Тебя – люблю! А тут осень золотая,Небо – цвета синевыМариуполем шагая,Нет предчувствия беды… К […]
Там, где громко падают листья
43 ОМПБ посвящается Сегодня, во время работы на даче, присел отдохнуть под дерево. Орех, неизвестно кем и когда посаженный. С запада надвигались дождевые тучи, начал моросить мелкий дождик. Несмотря на это, природа радовала своими красками. Поднявшийся перед дождем ветерок срывал с ореха листья, и они, кружась, с легким шелестом падали на землю. В общем, минорная […]