Пам’ятаю як я вперше чистила картоплю молоду у бабусі. Чистила як завжди та не розуміла її збентеження коли я сказала – Бабусю, куди викидати лушпиння? – Звідки воно у тебе взялося? Від здивування вона аж випустила штангу з водою на помідори.
Я завжди готувала щось з родичами. Спочатку оладки, пізніше запіканки. А після школи вибрала свою першу професію Кухар.
Моя сім’я завжди куштують смачно, але часто на щось смачніше немає часу. Завжди є робота та інші обов’язки.
Під час карантину я згадала як з сусідкою ми пекли перший Медовик, як тьотя Галя показувала конструкції з каструлі та миски, щоб зробити “водяну баню”, як магічно з рідкого тіста виростає торт.
Весь мій досвід я втілювала у смачні страви, які мої чоловіки змітали зі столу.
Після закінчення першого місяця карантину ми усі покруглішали. Я вирішила, що треба зробити паузу і пару днів готувала салатики. На що почула – Мама, ми тепер на дієті? Та все ж таки я змінила спосіб приготування страв. З’явилися овочі, запечена риба та гриби.
Колежанка під час нашої ранкової кави захоплюється різноманіттям страв вдома. Та друзі дітей люблять заходити “на чай”, бо щось смачненьке припадає.
Смачне не завжди калорійне. Можна готувати апетитні страви з дієтичних продуктів під привабливим соусом.
Так і сім’я задоволена і розмір одежі не змінився.
Марина Басич