Карантинні роздуми
#карантинякекзамен Мені іноді буває нудно. А вам? Чи завжди вам подобається робити те, що треба або читати “многабукоф”? Ой, тільки не кажіть мені, що ви дочитуєте до кінця дописи у Фейсбук! Ну, буває, звісно, погляд зачепиться за щось цікавеньке, але загалом, мало хто дочитує або взагалі починає. Ось і у мене – напала “нуднописанка”. Мені […]
Місія Карантину
Я – дивакувата. Чому? Вам точно це цікаво? Ну, я тоді розкажу, але дайте слово: як тільки вам стане нудно, ви полишите читво і не будете мене критикувати. Бо я дуже не люблю критику. А ще не люблю натовпу. А ще… Хоча, треба ж не так розказувати. Але я по-іншому не вмію. Іноді мені здається, […]
Колись… коли дерева були великими…
Колись… коли дерева були великими… Здається так починаються всі цікаві історії або казочки. Хоча ні, казочки це: “Жила-була в одному великому, інстустріальному місті…“. О! Хай так буде! Мені так подобається! Так ось, в одному сучасному містечку, що розташувалося на краю міста Кривий Ріг і влада все не могла второпати, так це окреме містечко чи все-таки […]
Іноді… хочеться заплющити очі й нічого не бачити
* * * Іноді… хочеться заплющити очі й нічого не бачити. Іноді… хочеться заткнути вуха і нічого не чути. Не читати про смерті в АТО і себе пробачити. Жити як усі он живуть і байдужим бути… Так же легше, як інші, хіба ми кращі чи гірші? Та душа, вона не сліпа і крається болем… І […]
Когда закончится война….
* * * Когда закончится война…. И перестанут плакать мамы – В стране соборы, церкви, храмы Забьют в свои колокола. Когда закончится война… Последний воин скинет берцы – Спокойней станет биться сердце, Почтит героев всех страна. Когда закончится война… Бойцы напишут мемуары, А пацаны под звук гитары Погибших вспомнят имена… Когда закончится война… ………………. Когда […]
А волонтёры по ночам не спят
* * * А волонтёры по ночам не спят. Не потому, что за день не устали, Пакуют для украинских ребят, В АТО, посылки, что за день собрали. А волонтёры по ночам не спят – Не потому, что хочется им славы, Бойцов АТО, как ангелы хранят, Когда ночами вяжут балаклавы. Они считают: “Кто, если не я?” […]
Він тихо говорив й палив багато
* * * Він тихо говорив й палив багато, І смуток в погляді, у зморшках все чоло. Розповідав, як загубив він брата, А їх у нього триста душ було. Під Іловайськом, в “коридорі”, всіх поклали… І зараз чорний крук над місцем тим кружля… Була домовленість, “зелений” їм давали, А потім кров’ю вмилась матінка-земля. У тому […]
Тихіше люди! Вслухайтесь мерщій!
* * * Тихіше люди! Вслухайтесь мерщій! Відчуйте серцем грандіозну зміну, Ми – свідки та учасники подій, Коли народжується новая країна. Ми не самі, за нами Янголи стоять, І світлі сили нам допомагають, Щитом їм служить Божа благодать, Вони атаки темних відбивають. На усіх рівнях за країну йде війна, Щоб “українець” звання гордо ми носили, […]