Те, кто видел войну на картинке
Те, кто видел войну на картинке, В телевизоре, в прессе, в кино Никогда не поймет, что так зыбко Между жизнью и смертью окно… Вот он есть молодой и цветущий, Отражающий солнце в росе, Стебелек, в зеленеющей гуще На нейтральной расцвел полосе. Заслонил он пристрелянный сектор И закрыл нас от них, их от нас… Миномет, как […]
Дочекаюсь
Я не хочу щоб ти був КІБОРГОМ! Я не хочу, щоб надлюдиною! Моя мрія. Молитва. Вимога Все нестерпніше. Ледве стримуюсь. Просто хочеться… Доторкнутися… Обережно… Очей не зводячи… І в обіймах твоїх, забутися Ні на крок більше не відходячи… Ти живий. ТИ ЖИВИЙ. Я впевнена! Моє серце… Воно підказує Просто перед очима, пелена… – Чуєш, виживи! […]
Людмиле Калининой
В гостях у побратимов Людмиле Калининой Кладбище новое, сонное, зимнее… Женщина-воин пришла к побратимам… Возле Ореста, виною казнимая, Думает долго о необратимом. Курит, молчит, а в душе заколоченной Много вопросов и мало ответов. А на дорожках – следы-многоточия, Ветры полны сине-жёлтого цвета. Дальше идёт, лица ищет знакомые, Падает пепел у ног сигаретный. Здесь тишина, словно […]
Карантин прийшов до нас
Карантин прийшов до нас Люди показились… Перелякані ідуть Зиркають що сили Відсторонились, тікають Бігають від себе Що робити, галасують Дивляться на небо Просять Бога допомоги Ти допоможи нам Подолатися з бідою Ти нам підкажи вже… Ось так цілий день минає Йде друга неділя А проклятий не здається Що робити треба? Треба всім нам згуртуватись Не […]
Карантинное
Карантинное Не закрыть войну на карантин И нельзя навек законсервировать. Из окопов некуда идти, Надо победить врага и вирус. Не закрыть весну на карантин, Птицы солнечное утро празднуют. Позабыты серость, снег и стынь, И обиды-необиды разные. Душу не закрыть на карантин. Этот мир всегда люблю безбашенно Без каких-то видимых причин… Знать, душа на позитив […]
Гибнут друзья
Гибнут, друзья, исчезают Исчезают они в некуда Только память напоминает О тех, что не вернутся никогда Память, иногда очень больно Делает нам, ты, поверь… Память некогда не забудет тех ушедших парней Милых, любимых, желанных Тех, кого ждали всегда Тех, о которых, лишь память И по щеке слеза… Катится, ничего не изменишь Ничего сделать нельзя Только […]
Мій карантин #🤔 роздум…
Добрий день звати мене Ірина Дрозд. Я живу там, де тече річка Дніпро 🚣♀️🧞♂️ Це – місто дуже мальовниче та багате історичними пам’ятками. Але, як би не хвалити його, у кожної людини Батьківщина – якнайдорожче місце на Землі! Я людина позитивна, доброзичлива. Але друзі називають мене “сонечко”. Чому ви запитаєте?😄Тому, що я народилася в таку […]
Карантинні роздуми
#карантинякекзамен Мені іноді буває нудно. А вам? Чи завжди вам подобається робити те, що треба або читати “многабукоф”? Ой, тільки не кажіть мені, що ви дочитуєте до кінця дописи у Фейсбук! Ну, буває, звісно, погляд зачепиться за щось цікавеньке, але загалом, мало хто дочитує або взагалі починає. Ось і у мене – напала “нуднописанка”. Мені […]
Карантин як екзамен
#Карантин_як_екзамен З початком карантину майже всі змушені були змінювати спосіб праці, а хтось і зовсім був змушений піти на “канікули”. Так і я була у роздумах як надалі зустрічатися з клієнтами та підбирати косметику і парфуми. Вже в очах бачила як закінчуються гроші, як приходить думка “треба шукати іншу роботу“. В котрий раз відкриваю свій […]
Осінній степ
Осінній степ. Стерня під ногами кололася навіть через підошву кросівок. Маленьких таких, дитини шести років. Сьогодні вперше мене взяли пасти корів… То було спекотне літо, замало дощів, багато сонця. Військова балка, де сотні років випасали худобу, за ці спекотні місяці втратила всі барви зелені. Сільська ж череда налічувала близько сотні корів, тому не вистачало паші. […]