Версія для друку та PDF

Дочекаюсь

Я не хочу щоб ти був КІБОРГОМ!
Я не хочу, щоб надлюдиною!
Моя мрія. Молитва. Вимога
Все нестерпніше. Ледве стримуюсь.
Просто хочеться… Доторкнутися…
Обережно… Очей не зводячи…
І в обіймах твоїх, забутися
Ні на крок більше не відходячи…
Ти живий. ТИ ЖИВИЙ. Я впевнена!
Моє серце… Воно підказує
Просто перед очима, пелена…
– Чуєш, виживи! Я наказую!
Боже як… Як болить, як крається
Пекло, обстріли, “Град” новинами!
Ти – в “Порту”! Тут словами граються
Хто поранений, скільки вбитими.
ДОЧЕКАЮСЬ. Ні, я не плакала
Буде голос, як промінь сонячний!
Я віддам тобі, свого ЯНГОЛА,
Хай летить, і хай буде поміччю…
Ксенія Коваль

Напишіть відгук