В поле грады в нас стреляют
В поле грады в нас стреляют, минометы накрывают, на дорогах мины-смерть. Страха нет, идёт война, нам забыта тишина. Встал и пуля сразу в лоб, будет всем другим урок. К земле сразу привыкайте, в полный рост вы не вставайте, лучше пухом на траве, чем лежать в сырой земле. Может день и проживёшь, будет шанс врага убьешь, […]
Смерть
Любов і смерть завжди разом буває смерть маленька і легка як радість буває сіра з дня на день а буває смерть смертей коли пташки співають і сонце щасливо так вистрибує по річці а все ж таки потрібно дати ручки й ніжки і бік підставити під списа Вікторія Кочубей
Коли
*** коли сядеш зі мною поряд на хмарі і будемо ми вести мирну бесіду бовтаючи ногами всі мури попадають і тоді поймеш яке то нінащо не придатне неправдиве недоречне все що ділить людей на землі Вікторія Кочубей
Дякую
*** Дякую що не війна що руки й ноги що весна вдаряє в очі вуха серце що не Сталін не голод коли мати з’їдає дитину хоч сама роблю це частенько дякую що дім шпалери старенькі павутиння в куточку Іринчині речі на меблях підлозі що вода гаряча холодна що телефони аж два домашній для тих хто […]
Божий мир
Це так звичайно Божий мир але спочатку скільки воєн з собою з світом що як шахрай втуляє мир підробний що на хвилину поки грає пісня і як цукерка тане в роті гіркий присмак і скільки мечів – хрестів що між тобою й ближнім і ран кривавих часто і смертельних коли немає сил бажання шукати того […]
Жданівка
Колона йшла. Десант. Броня гаряча Солоний піт, і курява стовпом. Я бачив те, що я не хочу бачить Що прийде потім. Маревом і сном. Там край села, хатина уціліла Ми навіть дивувались якусь мить, На підвіконні – дівчинка сиділа А поруч з нею, зайчик та ведмідь. Тут на війні, де щирого так мало Де почуття, […]
Ви знаєте, як мами посивіли
Ви знаєте, як мами посивіли. А біль у серці й туга не згасає. Чекають, вірять та надію мають. Що повернеться син, і з ним життя. Вони ж наразі не живуть, а лиш існують. І згадують і посмішку, й слова. І перший крок, і перше… перше свято. І згадують його й своє життя. Багато хтось, за […]
Живой
Живой… Живой… Не знаю как сказать И слезы, просто сами подступают. И связи нет. И просто “– Вашу мать!” Я с телефоном, ем и засыпаю. Живой… И так… На выдохе слеза Сползает боль, ослабленной петлею Пол ночи бой… О Боже… Так нельзя… Не смела, даже думать про плохое. Живой и целый! Просто, только так! Как […]
Іл-76
Вони не могли захиститись ніяк! Загинули, просто в небі! Горів, диким полум’ям збитий літак І падав, посеред степу… Як страшно, як дико, як серце болить Повірити в це… Не сила! Летіли десантники, в неба блакить І небо… Не відпустило… Гвардійське здригнулось. Питання без слів І сонце не сходить наче. І страшно дивитись, на тих матерів […]
Додому
Я хочу бігти на вокзал Я жодних перешкод не бачу! Емоцій, неймовірний бал І я сміюсь, і знову плачу. Ми так не бачились давно! Терпіння, добігає краю, Це божевілля. – Все одно! Як сильно я, тебе кохаю. Вокзал. Автобус. Ти один І світу цілого немає! Ти дзвониш кожні п’ять хвилин І серце, пташкою злітає. Водій, […]