Вони не могли захиститись ніяк!
Загинули, просто в небі!
Горів, диким полум’ям збитий літак
І падав, посеред степу…
Як страшно, як дико, як серце болить
Повірити в це… Не сила!
Летіли десантники, в неба блакить
І небо… Не відпустило…
Гвардійське здригнулось. Питання без слів
І сонце не сходить наче.
І страшно дивитись, на тих матерів
Там, кожна травинка плаче…
Ніхто там не вижив. І Іл догорів
Пішли пацани у спокій…
Комбата не взнали. Комбат закурив…
Хоча… Не курив п’ять років…
І сумнівів наче, зійшла пелена
І кожен обрав для себе!
Прийшла в Україну УБИВЧА війна
Десант… Відійшов у небо…
Ксенія Коваль