Зрештою ця клята пандемія змусила нас дещо повернутися в старі, призабуті часи. Часи з чергами, майже скрізь. Народ вже звикає стояти в чергах, але мовчки, цього разу мовчки. Ще повернулась боязкість, якась недовіра до ближнього і погляди якісь цікаві. Люди… Continue Reading
Як на мене життя людини схоже на політ птаха. У когось цей політ короткий, а у когось, як у лелеки чи вальдшнепа – довгий, на сотню років. Хтось літає високо над хмарами, як наприклад орел, а якомусь горобчику цілком достатньо… Continue Reading
Яскраве полуденне сонце сліпить очі відбиваючись від темного полотна води, день котиться за обід, а я йду по гострому камінню своєрідного пляжу і липень огортає моє засмагле тіло гарячим подихом. Зараз, здається що, у тринадцять років навіть дихати було в… Continue Reading
Анатолій не часто бував на телевізійних передачах, але цього разу треба було сходити, бо хлопці зі спілки дуже просили. Тепла, затишна студія, освітлення і ведучій, схожий на лісоруба, який цілий день чепурився, аби, мабуть, сподобатись іншим лісорубам. Толя всівся у… Continue Reading