Зрештою ця клята пандемія змусила нас дещо повернутися в старі, призабуті часи. Часи з чергами, майже скрізь. Народ вже звикає стояти в чергах, але мовчки, цього разу мовчки. Ще повернулась боязкість, якась недовіра до ближнього і погляди якісь цікаві. Люди… читати далі
Як на мене життя людини схоже на політ птаха. У когось цей політ короткий, а у когось, як у лелеки чи вальдшнепа – довгий, на сотню років. Хтось літає високо над хмарами, як наприклад орел, а якомусь горобчику цілком достатньо… читати далі
Яскраве полуденне сонце сліпить очі відбиваючись від темного полотна води, день котиться за обід, а я йду по гострому камінню своєрідного пляжу і липень огортає моє засмагле тіло гарячим подихом. Зараз, здається що, у тринадцять років навіть дихати було в… читати далі
Анатолій не часто бував на телевізійних передачах, але цього разу треба було сходити, бо хлопці зі спілки дуже просили. Тепла, затишна студія, освітлення і ведучій, схожий на лісоруба, який цілий день чепурився, аби, мабуть, сподобатись іншим лісорубам. Толя всівся у… читати далі