Моє місто Тихо сяють зíрки далекó,Темрява спускається усюди.Знову нічь, переді мною вікно,І дивитись знову в нього буду.І виблискують мого міста вогні,І вікна дивляться пожовклими очами.Господи, ти місто бережи,Жителів з відкритими серцями.І мерехтять зірки в тишí,Зоряні в нас ночі на Донбасі… Continue Reading
Никогда… …Еду в поезде, вагон…Лес донецкий за окном…И восточная равнина,И зелёные поля…І це теж, моя країна –Вся донецкая земля! Через Днепр, мосты дорога,К морю тёплому – восток…Лишь в душе стучит тревога:„Лишь бы поезд ехать мог…” К морю синему приеду,Хлебом чаек покормлю,Белому расскажу свету… Continue Reading
С этим COVID карантином Каждый день проходит мимо! Силы уже на исходе, Маски на всё тело в моде! Транспорт ходит без людей, В школах пусто без детей, До костей мы моем руки, Воем из окОн от скуки. В телевизоре уроки,… Continue Reading