Настогидла війна проклята
Стільки вона буде йти….
Скільки синів та братів
Будуть гинуть на війні
Дочки сини та брати
Дідусі та бабусі
Скільки будуть ридати
За онуками на самоті
Дитина не баче батька
Мати сина свого
А війна не залишає
Ані сліду про нього…
Існує тільки пам’ять
Тільки пам’ять є
Вона не забуває
Хто загинув на війні
В окопах зранку й до ранку
Ховали сестер та братів
Війна прокляття народів
Це горе та сум батьків
Будем молитися Богу
Коли це закінчиться все.
Хочеться щоб були всі здорові
Щоб раділи щастю над усе
Щоб матері не терли ті сльози
Оплакуючи рідних синів
Щоб діти були невгомонні
Питаю я Боже тебе:
“Коли настане той час”?
А зараз війна ще існує
Та гинуть прекрасні сини
Благаю тебе та прошу я
Хай буде той мир на Землі!
Ірина Дрозд
Так, все так…