Богом даний

Зупинись. Подивися у вічі мені. Пам’ятай. І не треба тужити! Я – солдат… Я загинув в борні та вогні, щоби ти міг Людиною Вільною жити. Чи можу я дозволити собі малесеньку хронічку про своє? Тим більше, що про інших можу писати і поезії, а про своє  – тільки «голий реалізм», або «чисту публіцистику»? Пробач мені, […]