Коли говориш, менш як двох хвилин
Коли так холодно, що зразу замерзаєш,
Коли не відчуваєш часу плин…
Коли зустрінемось… Ніколи й не знаєш..
Авдіївка… Завжди одне і теж…
Грязюка, то замерзне то розстане,
Болото, що йому немає меж…
До сепарів, і матюком дістанеш.
Як вижити! Як просто далі йти
Беззаперечно мріяти, кохати,
Заради зустрічі, і світлої мети
Сердечко, на морозі малювати…
Малюй мені сердечко те, малюй
Хай руки брудні, і тепла бракує,
Обручку на ніч, ніжно так цілуй
Коханий мій, я теж її цілую…
Живи! Не поруч – але ми разом
– Де цілувати, бачити, торкатись…
Авдіївка… То буде просто сном
Кохання змусить, змусить повертатись!

Ксенія Коваль

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *