Самі обрали цю важку дорогу,
Пішли свідомо країну боронить,
Про їхні долі відому тільки Богу,
Ніщо не може вибір їх змінить.
Вже восьмий рік, вони затято б’ються,
За кожен клаптик рідної землі,
Ні холоду, ні спеці не здаються,
Але не всі вертаються живі.
На них усіх очікують родини:
Дружини, діти, сестри, матері,
Вони ворожі не пускають сили,
Бо України найкращі – це сини.
Їх накривають кожен день гармати,
А потім «Васильки» привіти шлють,
Вони не знають слова – відступати,
Лише до перемоги завжди йдуть!
05.06.2021 р.
Ілля Манченко – «Вчитель»