Проводжала мати сина на війну,
Хрестик дідовий на шию одягла,
«Україну – боронити я іду!»
Поцілувала й ніжно обняла.

Перехрестила, прапор подала,
Обіцянку взяла, що вернеться,
Ночами виглядала, не спала,
Та не знала, що не так складеться.

Відчувало серце, що прийде біда,
Не хотіла вірити у гірше,
Та ворожа куля сина віднайшла
І на серці стало вмить темніше.

Проводжала мати сина на війну,
Думала, що прийде з перемогою,
А тепер сльозами омива труну,
Він пішов в небо довгою дорогою.

05.07.2021 р.
Ілля Манченко – «Вчитель»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *