Пробач, що я тебе не уберіг,
Що я не встиг прикрить тоді собою,
Ти смерть в бою не рівному зустрів,
Із хижою, ворожою ордою.

Пробач, що я тебе не уберіг,
Безвусого і юного хлопчину,
Прорватися до тебе не устиг,
Тепер дивлюсь на твою домовину.

Тоді накрили з градів і гармат,
А ти затято бив із кулемета,
Кричав накази в рацію комбат,
А я привіти слав з гранатомета.

Потім замовк ліворуч кулемет
І фланг миттєво, зразу оголився,
Накрив тебе добряче міномет,
Пробач, що я до тебе забарився…

12.08.2021 р.
Ілля Манченко – «Вчитель»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *