Версія для друку та PDF

Побратиму

Він був такий як я і навіть більше,
Він маючи залишив і пішов,
Він мав в душі той погляд променистий,
Який віддав нам з вами на добро.
Щоб погляд підіймати в чисте небо,
Раділи кожному світанку на весні,
Злетівши ясний сокіл в синє небо,
Побачив в Україні мерзоту.
Не думаючи швидко він зібрався
Обнявши своїх рідних і близьких.
Він вилетів із рідного гніздечка
Почувши поклик захисту землі.
Схопивши аспіда трибарвного так вміло,
А той ганебно вжалив у п’яту.
Це – приклад вірної любові,
Це – символ рідної землі,
Залишив нам у пам’яті хоробрість,
Неоціненну, світлу відданість свою.

22.01.2016 р.
Ігор Сірко

Напишіть відгук