Останній подих і слова останні,
Останній погляд і на серці щем,
В бою загинув воїн на світанні,
Він впав на землю вбитий палачем.
Ввійшла у шию, вийшла з підборіддя,
Ворожа куля забрала життя,
Пропахло кров’ю й порохом повітря,
Сховався снайпер зразу в укриття.
А бій тривав, ставав все гарячішим,
Свинцева злива падала з небес,
Був кожен воїн за граніт міцніше,
Чим викликав у ворога він стрес.
За побратима люто мстяться хлопці,
Ворожі забираючи життя,
Бої важкі щодня ідуть на промці,
Нема спочину – обстріли, війна.
31.08.2021 р.
Ілля Манченко – «Вчитель»