Ні!

Дивлюсь по фронту стрибає зайчик,
Бува, і лисиця пробігає.
Удалині паслись косулі,
І качка кряка невпопад.
Ось сьомий рік іде ця дія,
Яка не зветься ще війна.
Сидиш і дивишся у зорі,
Такі далекі в висоті,
Такий весь світ у нас чудовий.
Але ж комусь не зрозуміти.
Бо хтось схотів тут кров пролити,
Бо хтось схотів нових земель.
Не буде вже ніколи в світі
Побратьських вже у нас пісень.
Хай кожен в світі чітко знає:
– Росія ворог, окупант.
Щоб нам нащадки не сказали:
– Що ж за толерасти були там.
Невже забули грузи 200-і,
Невже їх вклад то був дарма.
Що ці безглузді шоу маски
Вже ворога пуска в дома.
Це сором та ганьба рідненькі,
Давайте дружньо скажем: – Ні!
Бо ці зелені охломони,
Здадуть вкраїну без боїв.
Але ж козацького ми роду,
Але ж кипить у жилах кров.
Не дам приборкати свободу,
Не дам я ворогу земель!!!

12.09.2020 р.
Ігор Сірко

close

AdMIN

Напишіть відгук