Версія для друку та PDF

Моє та твоє життя

Коли ти молода людина то ніколи не замислюєшся над своїм життям. Радієш кожного дня, робиш що заманеться. І ось одного разу починаєш замислюватися. А що насправді варте наше життя? Молода людина живе та порхає по життю наче пташка. Вона все бачить в рожевих кольорах. А ще коли доля їй посміхається, то взагалі навіть не уявляє що варте її життя… Тільки в певній ситуації, коли існує межа між життям та смертю починає замислюватись. Що варте те життя?

Чого я чи інша людина досягла в тому житті? З якою любов’ю та повагою ставилася до оточення, та багато чого не зробила у своєму житті?

Хочу почати з самої себе. Я працювала, мріяла, планувала як і всі люди й раптом все перекреслили за одну мить.

По світу пішла епідемія коронавірусу.

І в одну мить життя змінилося.

Люди стали насторожені перелякані, сумні. Щось з ними трапилось. Мрії перестали існувати, планувати стало неможливо, тільки надіятись на себе та молитися Богу.

Люди стали помирати по всьому світі.

Стало моторошно навкруги, та щоб уникнути більшої загрози вводять карантин по світу. І тільки тоді ти починаєш замислюватись навіщо ти живеш? Чого варте життя?Тебе вже не турбує яка у тебе буде нова кофтинка, чи туфлі, чи як ти виглядаєш? Ти тільки замислюємося як твої рідні почувають, як друзі?

Тебе тільки турбує здоров’я, а більше нічого не цікавить. І як в цьому становищі найти собі розраду. Тільки людина яка сильна духом може це побороти, та об’єднавши допомагати нездоланним. На жаль таких людей у нас багато. І ти молиш бога, щоб дав тобі силу боротися та не падати відчай. Боже милосердний ти допоможи нам здолати цей кошмар… І тільки такі думки в голові…

Якщо порівняти себе, то тільки з птахом який летить у вирій, і раптом йому обривають крила і він летить вниз. Ось так і люди. Жили та порхали як ті птахи по житті і їм обламали крила і людина падає вниз. А далі, що? Та нічого.Тільки віра в себе допоможе подолати це. Ось і я стала замислюватись над цим питанням.Та нічого не вдієш, життя триває. Тому треба зібрати всі сили і йти далі по життю.

Ірина Дрозд

2 Comments

Напишіть відгук