Версія для друку та PDF

Комунар

Подіям 17.08.2014 р.

Зайшли ми тихо, проїхали місток
Аж тут і шахту ми узріли,
І зветься по радянські Комунар
Неначе у Дніпрі ми побували,
Пройшли ми селище усе,
А ворога як і не бувало.
Заїхали на шахту рівно в ряд,
Аж тут ці орки об’явились…
По нас почав лупити танк,
І зверху розривними по терикону,
Сховалися хутко за броню,
Але вона маленька БМДшка,
І ось уламок по броні,
І в побратима синя вся бочина,
Але дрібниця, єрунда,
І шкіра навіть зовсім ціла.
Ми зрозуміли, що шахта не найкращий край
І виїхали розтягнулися в зеленці.
Але все б не погано, але клятий град,
Розірвані тіла побратимів…
Він прошелестів так дзвінко, пили чай
Аж в мить всі разом під бронею.
Я був останнім, але перегнав поверх
Усіх прогріб попід собою,
І Бог зберіг наший десант.
Але не всіх, і це не жарт
Коли говориш ти до не живого,
А він тобі, нічого не сказав,
І раптом бачиш, що душа вже полетіла.
Прицільно вдарили, хтось навів
Зеленка сильно загоріла,
Почало рвати все б/к,
І тут ще одного зачепило,
І трохи згодом, хто навів
Сурово, тяжко він заплатить.
Але на жаль не повернеш братів,
Над якими так гірко плаче їхня мати.

Ігор Сірко

Напишіть відгук