Хороша дівчинка Іра

Вздовж білих будиночків міста,
Акація рясно цвіте,
Хороша дівчинка Іра,
На вулиці Донській живе.
Не дарма так схвально й весело
Сусіди слідкують з вікна,
Коли на заняття у школу
З портфелем крокує вона.
У віконному склі відбиває,
По світу вона йде неспіша,
Хороша дівчинка Іра.
Чому ж вона так хороша?
Спитайте про це у хлопчиська,
Що в домі навпроти живе,
Він з іменем дивним лягає,
Він з іменем вранці встає.
Недарма на кам’яних плитах,
Де мила дівчина ступа,
«Хороша дівчинка Іра», –
У розпачі він написав.
Не може людей не вражати
Хлопчиська міцного запал.
У небо вночі він залізе,
Всі пальці собі обпече,
Але незадовго на небі
Сузір’я Ірини зійде.
Нехай у ночі променисто
Над снами твоїми, Дніпро
На синіх небесних вітрилах
Побачать красиві слова.

Ігор Сірко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *