Версія для друку та PDF

Годзик маріупольський

У травні 2007 в Маріуполі стався безпрецедентний, принаймні для приморського провінційного міста, випадок.

Втеча

 

У місті гастролював цирк «Шапіто». І один з дресувальників, з метою реклами цирку виніс з вольєри крокодила, породи Нільський прісноводний. Звали його «Годзіла». І ходив він з ним по морському пляжі. Мавп, шиншил маріупольці та гості бачили дуже часто, а фото зі справжнім крокодилом було в дивину. Крокодил був молодий і недосвідчений, десь довжиною в метр, дресувальник, мабуть, теж. Щоб перестрахуватися від несподіваних укусів, він нічого іншого не придумав, як замотати морду крокодила скотчем. Через деякий час сталося непередбачуване – на вигляд флегматичний крокодил під час фотосесії з черговим охочим отримати екзотичне фото, не всидів на місці, зістрибнув на пісок та якось хутко зник, пірнувши в морську хвилю.

Сталося це 31 травня 2007 року. У цей день було терміново оголошено, що:

«від артистів цирку «Шапіто» під час проведення рекламної акції на узбережжі Азовського моря, втік нільський крокодил на прізвисько «Годзіла» довжиною 1 метр»

Його пошуки результатів не дали. З огляду на те, що цей вид крокодилів прісноводний, то фахівці відразу припустили нереальність виживання рептилії, тим більше його паща під час втечі була замотана. Але незабаром містом заволоділа паніка. А причиною її як раз і став втікач. Через місяць, коли купальний сезон вже був у самому розпалі – в районі міського пляжу поміж тих, хто купається несподівано з’явився крокодил, налякавши тим самим оточення. Після цього випадку його періодично бачили на пляжах міста, причому за розповідями очевидців, Годзик з кожним разом ставав все більше і більше. На вуха були підняті служби МНС і водолазні служби. Саме керівник водолазно-рятувальної служби особисто очолював пошук дикого звіра, та одного разу йому вдалося підкрастися до крокодила дуже близько, та навіть ухопити його за хвіст, але той швидко пішов у глибину якомога далі від берега. А керівник водолазів з порожніми руками повернувся на сушу. Годзі часто бачили в районі судноремонтного заводу, на старій напівзатонулій баржі, там місцеві робітники кілька місяців милувалися екзотичною рептилією, яка облюбувавши акваторію СРЗ (судноремонтного заводу), грілася на сонечку. Один з працівників зміг підібратися та сфотографувати Годзі, правда почувши клацання фотоапарату, чуйний крокодил миттєво розчинився в морі. Ці фото обійшли всі ЗМІ України й навіть міжнародні. Незвичайність полягала в тому, що цей прісноводний вид рептилії зміг адаптуватися до солоного азовського моря, відсутності звичної їжі та щоденним зустрічам із загонами МНС і при цьому відчував себе досить комфортно. Доля крокодила отримала широке висвітлення в українській і світовій пресі. Екологи звичайно дивувалися, як же він зможе пережити холод? Адже море Азовське найдрібніше, і взимку зазвичай промерзає повністю.

Так тривало до осені. Крокодил виявився спритним, зловити його так і не вийшло, причому всі заходи щодо затримання широко висвітлювалися, як в місцевих ЗМІ так і в державних. Що тільки не робили: ставили гачки, підвішували шматки м’яса. Крім того, у якості приманки навіть використовували білих мишей, щоб ними заманити бродягу Годзика, але ні, не вдалося обдурити африканського спритника. Не треба забувати, що екзотична рептилія просто так ніколи в руки не дається і буде захищатися всіма своїми гострими, як бритва зубами, хоча при цьому – всього близько метра від кінчика носа до кінчика хвоста. Як відомо, маленький крокодил навіть тільки що вилупився з яйця, здатний запросто відкусити палець необережній людині. Це далеко не добрий крокодил Гена з гармошкою, що співає пісеньку про день народження. Усіх охочі зловити Годзі попереджали – милуватися крокодилом треба на відстані.

Незабаром настала осінь і його перестали бачити. Думали що може загинув десь.

Однак виявилося, що крокодил перебрався в район річки Кальміус, близько Азовстальської теплоелектростанції, пропливши морем уздовж берега понад три кілометри. З цієї ТЕЦ скидається тепла вода і водиться багато риби, навколо річки росте очерет, ймовірно, цим і був продиктований вибір нашого крокодила.

До речі водночас в районі пост-моста різко зменшилося поголів’я бродячих собак, причину спочатку ніхто не зміг зіставити з тим, що тут влаштувався «Годзі».

Довідка:

Нільський крокодил – найбільший з трьох видів крокодилів, що мешкають в Африці, і другий за величиною у світі після гребенястого крокодила. Завдяки району проживання, розмірам і силі, відомий з давніх часів як крокодил-людожер, був предметом страху і поклоніння. Забарвлення нільського крокодила дозволяє йому залишатися непоміченим. Нільський крокодил має великі розміри, зазвичай близько 5 м, зрідка до 6 м. Вага часто перевищує 500 кг, зустрічаються окремі екземпляри вагою понад 1200 кг. Раціон навіть дорослих крокодилів на 70% складається з риби та інших невеликих хребетних, попри те, що крокодил може з’їсти практично будь-яку тварину, що прийшла на водопій, за винятком дорослих слонів і бегемотів.

Отже, з настанням осені крокодил оселився в районі скидання теплих стічних вод МК «Азовсталь», де і був незабаром виявлений в очереті 28 листопада 2007 року. Годзі знаходився в напівнепритомному стані через переохолодження, бо подібно багатьом тваринам, він впав в анабіоз. Після знаходження він був переданий співробітникам МНС, які переправили його до м. Донецька, де, попри надану медичну допомогу, 30 листопада 2007 помер. За однією з версій його помістили у ванну з дуже гарячою водою, що неприпустимо в такому стані, як анабіоз.

Пам’ятник

 

Але за цей короткий час Годзі став легендою і пам’яткою Маріуполя.

У квітні 2008 року в Маріуполі на честь волелюбного крокодила, який проіснував в досить жорстких для нього умовах майже пів року, власники маріупольського кафе «Оба-на», розташованого на Приморському бульварі встановили своїм коштом пам’ятник. На постаменті розміщена табличка з написом: «Годзику маріупольському». З цього постаменту крокодил дивиться на Азовське море, що дало йому притулок, яке плескає всього в десятці метрах від кафе.

Доктор філософії в галузі права
а також місцевий житель
Олег Украінцев

One Comment

Напишіть відгук