Дивитись звик смерті в обличчя,
Першим навчився бути завжди,
Пролетіло на фронті півріччя
І сивочолий боєць молодий.
Не ховався за спинами друзів,
Пайку навпіл із кожним ділив,
Землю рідну не лишив катюзі,
А свідомо її боронив.
Бився мужньо й затято з ордою,
Що ступила на землю його,
Не залишив країну з бідою,
Щоби далі не сунулось зло.
Але куля його відшукала,
Прямо в серце йому увійшла,
Земля вся від болю стогнала,
Відступала московська орда.
10.09.2020 р.
Ілля Манченко – «Вчитель»