COVID-19 вершина вершечку льодини
На айсбергу наших із вами земних проблем.
Найбільший порок і гордість Землі – людина:
Людина, що править Землею, немов кораблем.

Планета за крок від падіння в нову пандемію,
Та скриньку Пандори люди відкрили давно:
У серця Землі уже сотню віків аритмія,
Легені Землі рубають і сіють зерно.

В планетних артеріях плодиться скло і пластмаса,
На тілі планети чимало чорнобильських зон,
А скільки людей – то не люди, то біомаса,
Які не збагнуть, що вони тут лишень на сезон.

Мільйони тонн крові людської у війнах пролито,
Мільярди померло від голоду, спраги, хули.
Напевно вже вкотре прийдеться сплатити нам мито –
Нові катаклізми ідуть… або вже й прийшли.

***
Немає куди нам тікати з цієї планети,
І бідні й багаті стоять між проваллям і крахом,
Лишилось дочекатись падіння якоїсь комети –
Вітаю: нарешті все людство об’єднане … страхом.

Богдан Щеглюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *