Версія для друку та PDF

40 дней

– А я когда-то, пек вам хлеб особый
Хвалили, хлеба не было вкусней,
А вы друзья, тогда снимали пробы
Мне пацаны – сегодня 40 дней.
Так, 40 дней вы без меня живете
Все точно так же, как и в той весне.
Воюете, и пьете и поете
Приятно, – не забыли обо мне…
Нет пацаны. Себя вы не вините
У всех судьба, и дата тоже есть.
Лишь иногда, на небо посмотрите
Я не один. Нас очень много здесь.
– За ВДВ! Но в ярости и злости
Себя вы берегите, и своих.
Когда – нибудь, вы приходите в гости
Хочу вас видеть целых, и живых.
А с вами, мне была бы водка сладкой!
Скучаю… Так хреново без друзей.
Поставите, мне стопочку в палатке…
Хочу я с вами, в свои 40 дней…

Ксенія Коваль

2 Comments

  1. Для тих, хто ще не зрозумів… Вірш (як і решта віршів цього автора) заснований на абсолютно реальних подіях та відображає абсолютно реальних людей. Цей вірш присвячений військовослужбовцю 25 ОПДБр на ім’я Василь, який загинув 16.08.2014 р. поблизу Жданівки. Строка про хліб – не художня прикраса та не випадковість. Саме Вася під час оборони Краматорського аеродрому пік той самий хліб, про який до речі нещодавно згадував Кривоніс в своєму інтрерв’ю. …земля пухом, скоро вже 6 років… Вася… він був моїм другом. …для тих, хто ще не зрозумів…

Напишіть відгук