Короткий бій, загиблі побратими,
Іде атака знову на блок-пост,
Рубають землю стодвадцяті міни,
Довкола все нагадує хаос.
Тримають міцно хлопці оборону
І адекватну відповідь дають,
Не солодко російському ОМОНу,
Двобої нашим хлопцям програють.
З-за терикону вдарили гармати
І полювання снайпер розпочав,
Ніхто назад не буде відступати,
В пітьму прицільно кулемет гарчав…

17.05.20
Ілля Манченко – «Вчитель»

Знов сльози, давлять мені душу,
Навколішках перед труной стою,
Утрату витримати мушу,
Загинув вчора побратим в бою.
Його, не дочекалась мати,
Дружина, рідні, донечка і син,
Все ворог рветься наступати,
Їх зустрічає влучно злива мін.
Схилив я чуб над побратимом:
«Ти спи, а я за тебе їм помщусь»,
Він був славетним, вірним сином,
Я України рідної не зречусь!

14.05.20
Ілля Манченко – «Вчитель»

Він, український військовий,
За мирне воює небо,
Псевдо у нього «Фартовий»,
Ворога зупинити треба.
Залишив престижну роботу,
Краватку змінив на бронік,
Пішов добровольцем в піхоту,
Чекає з дому на дзвоник…
Із перших днів на Донбасі,
Країну боронить завзято,
Дає ворогам по мордасі,
Із кулемета він вправно.
Вдома чекає дружина,
Донечка й син підростають,
Піхота, друга родина,
Перемогу разом наближають.

08.05.20
Ілля Манченко – «Вчитель»

Вантажаться в машини вояки,
Без зайвих слів, без посмішок, серйозні,
На Східний фронт рушають козаки,
В грудневий ранок, сніжний і морозний.
А там на Сході, йдуть важкі бої,
Гармати й міномети не смовкають,
На жаль не всі повернуться живі,
Батьки й кохані кожного чекають.
Найкращі йдуть, тримати рубежі,
Вони на них у холод та у спеку,
Їм обстріли ворожі не страшні,
Вони боронять спокій та безпеку!

06.05.20
Ілля Манченко – «Вчитель»

Сідають переповнені борти,
У Києві, у Харкові, Одесі,
Сідають важко в день та у ночі,
Про них ні слова у новинах й пресі.
Важкі трьохсоті на отих бортах,
Ідуть в госпіталя з передової,
Життя бійців у лікарських руках,
Рятують їх у будь-яких умовах…

27.04.20
Ілля Манченко – «Вчитель»

ЗАГИБЛИЙ ГЕРОЙ

Знов горе завітало у село,
Везуть бійця в труні з передової,
За хмари сонце у цю мить зайшло,
Не виграв він важливі ще двобої.
Матусі крик і сльози у дворі,
Дружина вмить від горя посивіла
І побратими змовклі у журбі,
Салют останній в небо відпустили.
Він назавжди лишиться молодим,
Відважним, мужнім, патріотам щирим,
Завжди на поміч він приходив всім,
Тепер у небо – журавлем полинув!..

26.04.20
Ілля Харченко – «Вчитель»

І знову горе, знову втрати,
Оскаженіло танки б’ють,
Промерзлу землю ріжуть гради,
У наступ вороги ідуть.
Та оборонців не зламати,
По плечі вгризлися в граніт,
Не припиняє він стріляти,
Та наші хлопці моноліт.
Набоїв також не жалкують,
На тих хто горе нам приніс,
Довкола снайпери чатують,
Довкола випалений ліс.
Довкола сніг у весь червоний,
Від крові наших вояків,
У ворогів також двохсоті,
Від кулей наших снайперів.

21.04.20
Ілля Манченко – «Вчитель»

Чорні обличчя, обпечені руки,
Щойно із бою хлопці прийшли,
Змити не встигли з себе пилюки,
Як треба зайняти знов рубежі.
Втомлені очі, посмішка щира,
Хоч і з-під ніг і уходить земля,
Чергова атака відбита,
Слава Богу, всі цілі життя!
Луплять гармати, снайпер працює,
Б’ють міномети, гарчить кулемет,
Ворог від поразок лютує,
Чекає на нього гострий багнет.

05.04.20
Ілля Манченко – «Вчитель»

Тушенка з макаронами й чай,
Вже три доби не вирвемося в місто,
Не знає слова ворог не стріляй,
Тримаємо позиції ми міцно.
Води у нас лишилось на добу,
Цигарки є, набої й гранати,
В боях зустріли чергову весну,
Не припиняє ворог наступати.
Чекаєм волонтерів кожен день,
Листи й малюнки гріють наші душі,
Над головами кулі дзень-дзелень,
Тримаємось і вистояти мусим!
Ми не за себе всі тут стоїмо:
За рідних, друзів, матерів, родини,
Бої важкі щоденно ведемо,
Кладемо ворогів у домовини!

31.03.20
Ілля Манченко – «Вчитель»

Земля кричить, земля палає,
Усе лежить у вирвах і крові,
А вдома мати все чекає,
Чекає сина з клятої війни.
Не спить ночами, виглядає,
Чека короткий дзвоник кожен день,
Щоденно Бога все благає,
Щоб не робили кулі дзень-дзелень.
А син боронить Україну,
Вже шостий рік на самому нулі,
Завзято б’ється за родину,
Щодня перебуває у борні.
Він не злякався і пішов,
Не зрадив рідну Україну,
В бою нерівнім, смерть свою знайшов,
За землю, друзів і родину!

18.03.20
Ілля Манченко – «Вчитель»

4 Відповіді

  1. За душу бере, емоції переповнюють. Дякую , шо дали можливість прочитати Ваші твори.

  2. Алекс Ширков(Россия)
    Запах России

    У каждой страны есть запах особый.
    Пахнет Италия свежею сдобой,
    Франция пахнет вином и духами.
    Ну, а в Швейцарии пахнет сырами.
    Пахнет Голландия запахом пряным,
    Кофе, тюльпанами,марихуаной.
    Бельгия пахнет Евросоюзом,
    А в Люксембурге – фруктовыми мюсли.
    Пахнет Германия с Чехией пивом,
    Продажной любовью пахнут Мальдивы.
    Пахнет Бразилия сексом и танцем,
    Чаем и тостом пахнут британцы.
    Пахнут свободой Америки штаты,
    Нефтью воняет песок в Эмиратах.
    Пахнет рабочею силой Китай,
    Пахнет в Тайланде бокс МуайТай.
    Пахнет Япония острым вассаби,
    В Индии Гангом воняет не слабо.
    Пахнет гашишем Афганистан,
    Маком душистым залит Пакистан.
    Пахнет Колумбия лишь кокаином,
    Пахнет пшеница и рожь в Украине.
    Мексика пахнет текилой и тако,
    Пахнет на Кубе душистый табак.
    Телом немытым, говном, перегаром,
    Гарью удушливой, гнилью, угаром,
    Тленом и кровью, плешивым мессией…
    Что так воняет?
    Конечно, Россия.
    2012 г
    https://zbut121.livejournal.com/27798.html

Залишити коментар до Андрій Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *