Одного разу Редьярд Кіплінг сказав, що якби історію викладали, оперуючи цікавими розповідями, а не фактами, ми ніколи б її не забували.
Що таке сторітеллінг (Storytelling)?
Для тих, хто володіє англійською, проблем із перекладом та розумінням суті поняття не має виникнути. А для всіх інших пояснимо. Слово сторітеллінг пішло від двох американських слів: story (історія) та telling (розказувати). До сторітеллінгу належить буквально все, що ви чуєте або бачите навкруги: анекдоти, розважальні TV-програми, казки дітям на ніч, передачі по радіо… Перераховувати можна до безкінечності. Навіть ця стаття є сторітеллінгом!
Варто зазначити, що сторітелінг — це не завжди веселі розповіді. За емоційною забарвленістю вони можуть бути сумними, смішними, страшними, кумедними, безглуздими, зворушливими тощо. Але спільне в них те, що всі вони викликають емоції.
Загалом завдання, які ставить перед собою сторітеллінг, можна визначити так:
- заволодівання увагою читача/глядача;
- викликання довіри;
- створення асоціацій;
- стимулювання емоційної сфери людини та викликання співпереживання.
Ну, і найголовніше завдання — запам’ятовування історії надовго, в ідеалі — назавжди!
Інструменти сторітеллінгу
Основними інструментами для поширення історій є:
- відеоконтент. Саме цей вид контенту, як правило, приділяється особлива увага інтернет-користувачів. Це може бути відзнятий відеоролик, намальований мультфільм, набір слайдів тощо. Не варто забувати й про музичний супровід. Особливу увагу варто звернути на можливість створювати короткі stories у Facebook та Instagram;
- текстові пости в соціальних мережах. Головне — за першого рядка зацікавити читача, змусити його дочитати історію до кінця, заохотити поширити пост;
- яскраві зображення або фоторяд. Цей тип контенту також добре привертає увагу користувачів соцмереж. Але тут варто бути обережними: занадто яскраві кольори та замалий текст викликає тільки дратівливість.
По матеріалах creativesmm.com.ua