Про Катюшу

Хочу розповісти про свою подругу, яку звати Катюша, я її так називаю. Ми з нею познайомилися випадково. Здалеку на мене дивилась дівчина з великими очима, вони усміхались якоюсь радістю, викликаючи та випромінюючи її з середини. Дівчина на мене глянула й… Continue Reading

Пробач, що я тебе не уберіг

Пробач, що я тебе не уберіг, Що я не встиг прикрить тоді собою, Ти смерть в бою не рівному зустрів, Із хижою, ворожою ордою. Пробач, що я тебе не уберіг, Безвусого і юного хлопчину, Прорватися до тебе не устиг, Тепер… Continue Reading

Проводжала мати сина на війну

Проводжала мати сина на війну, Хрестик дідовий на шию одягла, «Україну – боронити я іду!» Поцілувала й ніжно обняла. Перехрестила, прапор подала, Обіцянку взяла, що вернеться, Ночами виглядала, не спала, Та не знала, що не так складеться. Відчувало серце, що… Continue Reading

Ми Вас ніколи не забудемо, милі, чарівні!

Присвячено загиблим хлопцям АТО Милі хлопці чорнобриві Де Ви зараз є? У тій сирій могилі – лежите. Хто дав право умирати Вам тепер? Вам було лише лиш 20, а тепер? Боже? Боже милосердний? Ти нам допоможи? Хочеться, щоб хлопці милі… Continue Reading

Пост-травматичний ріст у турбулентні часи

Я Пелюстка Марина, 30 років, особа з особливими потребами та з інвалідністю 2 групи по зору, маю проблеми з зором, зі слухом та опорно-руховим апаратом. За фахом я біолог та психолог. Працюю психологом. До початку пандемії, я пережила багато довготривалих… Continue Reading

Герої не вмирають

Серце стискається Біль над усе Стримати його не можливо Кат проклятий убив талант, який так любив – Україну Він був для нас солдат, артист талант яким світ гордився А ворог все зробив – убив талант, що так розквітнув Василь був… Continue Reading

Як ми поцупили човен

Як не кажи, а дитинство у кожної людини, просто казкове. Одні люди стидаються розповісти про себе щось таке, що з ними траплялося в дитинстві, а інші навпаки… Але час минає і людина мудрішає, і розумнішає. Все, те, що вона уткнула… Continue Reading

Красивая душа

Любуются все те, чем не достойно Неважно какая ведь душа там есть Любуются, а дальше, что будет? Одно разочарование, как на грех. Ведь люди видят лишь то, красивое что их притягивает, ворожит А, что душа у человека черная Никто не… Continue Reading

2014 рік. Розмова зі шкільним товаришем

2014 рік. Розмова зі шкільним товаришем. – Привет. Как живёшь? Как работа? – Нормально. Телекомунікаційні вежі будую. Збрехав я. – Есть робота. Но нужно уехать. – Що за робота? – Робота не пыльная, но сначала стажировка в Крыму и Ростове… Continue Reading

Двоюрідний брат (2)

– Добрий день Славко. – Добрий день, Наталья Міхайловна. – Сьогодні у чоловіка день народження, зайдеш Славко? – Ні, Наталія Михайлівна. Поспішаю. Передайте вітання на словах. Терпіти не можу її чоловіка. Урод, ЧМО та нероба. – Ну ладно, Славко. Передам.… Continue Reading