* * *

До школи вранці навесні.
Десятий КрАЗ на полігон.
Долоню серцю їм услід.
Закрили спинами вогонь.

Облич не бачу блиском сліз.
Військові скрині, піксель, тент.
Курсанти їдуть вчитись бить
Якмога швидше, влучно, вщент.

Дитина поруч, захват, сміх.
“Ми переможемо, еге ж?
Чого ти плачеш, подивись,
Все буде добре, перетрем”.

Приймаю руку та ідем.
“Звичайно, рідна, ти права,
На нашім боці правда”, щем
Не відпускає, як весна.

10/03/2020 р. Геране

* * *

У попиті здоровий глузд,
Порядність, гідність, милосердя,
Пандемії скажений струс
Штормує більшості осердя.

Порожнє, штучне обіб’є,
Знесе і уряди, й країни,
У жнива смерті обів’є
І туговірних, і наївних.

Часи геройства і підлот,
Година честі й мародерства,
Хвилина блиску позолот,
Альтруїстичного шаленства.

У щастя привід незначний,
У мудрості прості слова,
У правди голос негучний,
У долі щоглою діла.

18/03/2020 р. Геране

* * *

Все починається в собі,
Драконів маєм чорних, білих,
Годуєм з власної руки
Шматками справ, думок і віри.

Новин ріка ясна, брудна,
Тьмяніє розум розмаїттям,
Тримає небо воїн для
Лише одної миру миті.

Життям, здоров’ям загасив
Війни пожежу на годину,
Щодня в шпиталь везуть швидкі
Ліхтарик впертої надії.

Сторіччя сіє порожнеч
Насіння до рілля родин
Рука кістлява смерті, плеч
Згинає втрата що є сил.

Поза межею сенсів, мір
Прямі випростуєм хребти,
Зусиллям волі крок і вдих,
Все починається в собі.

12/04/2020 р. Геране

* * *

Світ зупинився і закляк:
Ні потягів, ні літаків,
Пожежний, лікар і солдат
На себе виклики взяли.

Гніздо домівки ніби форт,
У лотереї пандемії
Добу прожити вже джек пот
Зі смаком кінської щавлії.

Весна цьогоріч без дощу,
Опівночі деінде мжичка,
Хижак пожежі не ущух,
Лише причаївся у звичці.

Злочинець, бездар, наркоман,
Як і святий, трудяга, геній
З одної глини, спільний план
Ув еволюції черленій.

19/04/2020 р. Геране

* * *

У харчовому ланцюжку
Вода займає місце перше,
Без смаку, запаху, структур
Вона найбільше і найменше.

Рослинний світ з води живе,
Її щедротами та рухом,
Буяє, сохне і гниє
Ув океані та по луках.

Тваринний світ залежний вкрай
Від кількості та розмаїття,
Веган так само, як хижак
Є споживач і донор листям.

Людський долає ембріон
Ув еволюції всі фази,
Важливе зберігає кров
У вічнім спротиві проказам.

Спільноти мають генофонд
Репродуктивніший у бої,
Імперію стискає фронт
Розпалений її ж війною.

Відповідальність має більшу,
Хто убиває, бреше чи
Підіграє хто їм, полишив
Про душу дбати в чистоті?

Імперія бере за зброю
Сім’ю, науку, творчість, спорт.
Хтось продається і свідомо
Зриває за сукном джек-пот.

Ми обираємо, за нас
Погоджують союзи мапи,
Суддею непідкупним — час
І цвинтар, долями строкатий.

11/05/2020 р. Геране

2 Відповіді

  1. Непідробний патріотизм, справжність, правда, глибина і суть, здоровий глузд і все на часі і про час – це поезія Геране

Залишити коментар до Тетяна Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *