Версія для друку та PDF

Авдіївка

Цей день похмурий і вологий, у полі соняшник, лежить туман
Заходять гади й говорять: – Чи ви живі ще укри там?
Нахабно кажуть, паплюжа мову, хоча акцент кадирівця,
К обіду пруть під нашим стягом, ганебний вчинок упиря.
В останню мить дають команду, поклали чітко в москаля.
І ось святкуючи тріумфу, практично скінчився БК.
Як тут і зліва і поспішно заходить танкова броня,
І кожен вистріл – всі радіють, граната б’є, але ж броня
Активний захист, і вже на жаль гранат нема.
А там десь зовсім не далеко не можуть механів знайти.
Давайте «мішки» по скоріше, там в хлопців гаряче, жара.
Але на жаль підводять строки, один лиш ворог запалав.
Війна показує багато, хто мужній, хто рішучий, а хто ні.
І крик відхід не чули наші, і просто він поніс своїх.
Хай буде всюди Вічна Слава, хай буде прикладом для нас
Як мужні хлопи боронили рідненьку землю вдалині.

Авдіївка
22.01.2020 р.
Ігор Сірко

Напишіть відгук